О причинах тяги к сладкому
 
ІНСУЛІН ( інсулінорезистентність )
 
Інсулін – це головний анаболічний гормон,
який регулює не тільки нашу вагу,
але й відчуття голоду.
Чим вищий рівень інсуліну в організмі,
тим більше нам хочеться вуглеводів – тобто мучного і солодкого.

 
При вираженій інсулінорезистентності наша ціль – не тільки коригувати харчування,
але також вводити препарати або добавки до їжі для зниження почуття голоду (хром,
вітамін Д,
цинк,
берберин,
метформін і більш сильні препарати для зниження ваги за призначенням лікаря).
ЛЕПТИН  (лептинорезистентність)
Лептин ВИРОБЛЯЄТЬСЯ В ЖИРОВІЙ КЛІТКОВИНІ і,
при збереженій чутливості до нього,
ЗАБЕЗПЕЧУЄ
ВІДЧУТТЯ СИТОСТІ
При високому рівні лептину, рецептори,
які відчувають лептин,
перестають його сприймати,
це називається лептинорезистентність.
Коли лептину в крові багато,
наші рецептори його не відчувають,
і замість того,
щоб давати відчуття ситості,
яке лептин і повинен давати,
він дає відчуття голоду.

 
ГІПОТИРЕОЗ
 
При зниженні функції щитовидної залози у нас постійно слабкість, сонливість.

 
Саме через відсутність енергії людина починає вживати швидкі вуглеводи – солодке і борошняне як найпростіші джерела енергії,
постійно робить перекуси у вигляді кави та солодкого,
щоб якось підбадьоритися.
Але проблема в тому,
що бадьорість дуже швидко минає і знову потрібні кава та солодке.

 
КОРТИЗОЛ (хронічний стрес)
 
Головний стресовий гормон – кортизол – знижує чутливість до інсуліну і призводить до виникнення інсулінорезистентності.

 
Именно поэтому на фоне частых стрессов человек начинает переедать сладкое. По-перше,
це психологічний механізм захисту - «заїдання»,
по-друге,
високий кортизол стимулює розвиток інсулінорезистентності,
і вже не тільки кортизол дає нам відчуття голоду,
але й ще виникла ІР також провокує відчуття голоду.

ХОЧЕТЕ ПРИБРАТИ ГОЛОД - ПРИВОДЬТЕ В НОРМУ ГОРМОНИ.