О ЧОМУ МОВЧАТЬ АНГЕЛИ?..
— Дівчата,
завтра йду здаватися в пологовий будинок!!!
тому що
вже переношую 10 днів.
Скоріше за все завтра або післязавтра мені викличуть пологи.
Так ось,
виникли такі питання…
1.
А правда,
що при стимуляції і виклику пологів перейми болісніші і інтервал між ними з самого початку коротший у порівнянні з пологами,
які почалися природним шляхом??
2.
Чи є серед вас ті,
кому пологи викликали за допомогою таблетки CYTOTEC.
Як довго довелося чекати перейм?»
Питання на форумі deti.mail.ru
На жаль,
більшість жінок не знає і ніколи не дізнається,
что подібне агресивне ведення пологів, так звана,
медикаментозна стимуляція і раннє розкриття амніотичного міхура часто призводить до віддалених негативних неврологічних наслідків у дітей.
Справа в тому,
що окситоцин,
простагландин та інші засоби викликають штучно викликаний патологічний пологовий процес,
при якому змінюються нормальні показники кровообігу матки в пологах з усіма витікаючими наслідками для плода: гостра гіпоксія,
порушення мозкового кровообігу,
ішемія,
отік і різного ступеня пошкодження ЦНС.
Це означає,
що через рік і навіть роки перенесена гіпоксія під час пологів у дитини може викликати синдром порушеної уваги,
гіпервозбудливість,
постійні головні болі,
погану здатність до навчання,
а в особливо важких випадках — ДЦП і аутизм.
Чому ж подібні агресивні схеми стимуляції родової діяльності так широко впроваджені в практику акушерства?!
Я висловлю свою думку…
По-перше,
довгий час існувала радянська школа акушерства,
в якій була прийнята так звана практика «активного ведення пологів». Сьогодні часи змінилися,
існують інші протоколи та приписання,
але ж змінити стереотип лікарської поведінки достатньо складно.
Одна з причин — недостатня кваліфікація лікаря акушера-гінеколога (недосконалість системи навчання лікарів),
який не вміє правильно і грамотно проводити природні пологи.
Друга причина — це лікарська перевантаженість і втома,
коли персонал не може або не хоче з різних причин займатися тільки цією жінкою: наприклад, якщо одночасно народжує ще кілька жінок і їх потрібно просто розвести за часом.
Третя причина — це банальне бажання лікаря закінчити пологи до настання ночі,
щоб поспати пару годин,
іноді — це небажання затриматися на роботі...
…що ще?!
бажання не пропустити конференцію
бажання вчасно піти на вихідні і у відпустку…
Вам у це важко повірити?!
Але це дійсно так і від цього буде залежати здоров'я вашої дитини на все життя!!!
Ненормованість робочого часу лікаря призводить часто до рішень не на користь пацієнтки.
У цьому випадку сам лікар є жертвою і за законом самозбереження обирає своє власне здоров'я.
Також одна з частих причин — несвоєчасне проведення операції кесаревого розтину за показаннями,
коли внутрішньоутробна гіпоксія плода вже розвинулася.
В клинике Генезис-Днепр природні пологи проводяться без стимуляції в присутності двох лікарів акушерів-гінекологів і двох дитячих лікарів, один із яких реаніматолог, здатний швидко вивести дитину з стану гіпоксії і попередити всі можливі ускладнення.
Лікар знаходиться при пацієнтці стільки, скільки потрібно — займається тільки однією жінкою!
Також завжди готова операційна і лікарська бригада у разі необхідності, не втрачаючи дорогоцінного часу, проведе екстрений кесарів розтин.
ЯКБИ АНГЕЛИ МОГЛИ ГОВОРИТИ…
они би, як свідки того, що відбувається,
на багато що відкрили б Вам очі.
Розказали б Вам про причини майбутніх страждань Ваших і Вашої дитини.
І благали б Вас: не порушуйте природний процес пологів,
не вмішуйтеся грубо в фізіологію жінки,
не перечте божественним приписам!!
Просто дайте їй можливість народити здорову дитину!!!
Варто також знати,
що всі простимульовані пологи призводять до розривів і травм у жінок,
роблячи її подальше сексуальне життя проблематичним.
Нижче хочу навести уривки з доповіді лікаря-невролога Михайла Головача, озвученого в Амстердамі на міжнародній конференції «Midwifery Today».
Інформація може бути корисною не тільки для лікарів,
але й для пацієнтів.
«Уявлення про те,
що в пологах матка «працює як звичайна гідравлічна машина»,
сформувались ще на межі IXX-XX століть.
Згідно з цими уявленнями під час скорочення матки підвищується внутрішньоматковий тиск,
від цього плід рухається по родовому каналу і розкриває шийку матки.
Ці уявлення,
як непорушна істина, прописані і в сучасній медичній навчально-методичній літературі.
Але,
як виявилось,
сили родової сутички зовсім недостатньо,
щоб (чисто механічно) просунути передлежачу частину плода вглиб малого таза і розкрити шийку матки.
І немає прямої залежності між величиною внутрішньоматкового тиску та силою тиску плода на шийку матки: «…при стимульованих окситоцином сутичках внутрішньоматковий тиск високий,
а сила тиску голівки плода на шийку матки дуже низька»
Каженi нормальнi пологовi перейми призводять до депонування (накопичення) крові в матцi, що збільшує внутрішній об'єм матки та забезпечує просування плода.
Причому плід витісняється з матки плавно в міру розкриття пологового каналу.
Вiдбувається це,
коли частина крові під час переймів перетікає з тіла матки і плаценти та депонується в нижньому сегменті і шийці матки,
що призводить до розширення нижнього сегменту матки,
розширення шийки матки (її «дозрівання») та формування пологового каналу,
по якому рухається плід.
Это забезпечує нормальний перебіг родового процесу, без порушення матково-плацентарного кровотоку,
без страждання плоду від гіпоксії,
і без травматичного стиснення голівки в нижньому матковому сегменті».
:))))
Молода сім'я довго не могла мати дітей.
Один мудрець порадив їм поїхати в Рим і поставити свічку в Соборі св.
Петра.
Минуло багато років,
і старий мудрець вирішив відвідати цю сім'ю.
На порозі його зустріла ціла ватага дітей різного віку.
— Де ваші батьки?
— запитав мудрець.
— Мама в пологовому будинку,
а тато полетів до Рима загасити якусь свічку, — відповіли діти.
:))))
– Не хвилюйтеся,
– заспокоює лікар молоду жінку,
у якої щойно прийняв пологи в поїзді,
– я ось чув рік тому одна жінка взагалі на автобусній зупинці народила!
– Це була я,
лікаре...
І зараз офіційне акушерство рекомендує розглядати родовий процес на підставі гіпотез про: «контракції-ретракції-дистракції»,
«низхідного потрійного градієнта» і «автоматичного водія ритму» при скороченні міометрія.
В класичній акушерській літературі переважає думка, що тиск головки плоду на шийку матки нібито стимулює підвищений викид простагландинів,
які в свою чергу,
ще більше активують скоротливу діяльність матки і розкриття шийки матки.
Дуже часто на основі цих теорій офіційно рекомендовано застосування окситоцину для стимуляції перейм,
а «для підготовки шийки матки до пологів» — препаратів групи простагландину Е2 та ін.
Людство активно зростало в чисельності,
перш за все за рахунок багатодітних сімей.
Вряд чи б це сталося, якби пологи в минулі століття несли виражену небезпеку породіллям і їхнім дітям.
Так,
дитяча смертність до 1 року життя була високою через загибель дітей після народження від захворювань дихальних шляхів та шлунково-кишкових інфекцій (гігієна була низькою,
і не було антибіотиків).
У наших акушерів з'явилися потужні за дією на матку та її шийку препарати: з середини 60-х років XX століття синтетичний окситоцин,
з 70-х синтетичні простагландини,
з 80-х антипрогестагени,
ламінарії та ін.
Причому відразу зазначимо,
что природні простагландини груп Е і F, природний гіпоталамо-гіпофізарний гормон окситоцин взаємодіють і регулюються багатьма іншими біологічно активними речовинами і гормонами в організмі вагітної і плоду.
Тобто синтетичні простагландини,
антигестагени і окситоцин не можуть викликати пологи і перейми,
відповідні фізіологічним (нормальним) пологам і переймам,
так як ці синтетичні препарати не є копіями натуральних простагландинів і окситоцину.
Ці препарати викликають штучний,
патологічний родовий процес, при якому змінюються нормальні показники кровообігу матки під час пологів з усіма випливаючими з цього наслідками,
в першу чергу,
для плода (гіпоксія,
порушення кровообігу,
ушкодження ЦНС).
Ці засоби,
порушуючи матково-плацентарний кровообіг,
викликають гостру гіпоксію (дистрес) плода,
що призводить до зриву ауторегуляції церебрального кровообігу та гострої перинатальної енцефалопатії: набряку,
ішемії,
крововиливу.
Поражаються переважно ділянки білої речовини головного мозку, розташовані на межі кровопостачання трьох основних судинних басейнів – передніх,
середніх і задніх церебральних артерій.
Розташовані тут клітини нейроглії відповідають після народження за процеси мієлінізації та організації роботи нейронів кори головного мозку та підкірки.
Нейрони кори на момент народження ще не функціонують,
адже кортикоспінальний і руброспінальний шляхи не мієлінізовані.
Нейрони кори налагоджують зв'язки з підкіркою та спинним мозком після народження дитини, що веде до розвитку та ускладнення рухів та формування,
згодом розвитку мови та соціальної поведінки. Передусім перинатальна загибель нейроглії через гостру гіпоксію призводить до порушення процесу мієлінізації,
що зменшує кількість зв'язків клітин кори головного мозку з підкіркою та стовбуром.
Внаслідок відбувається функціональна недостатність і фізична загибель нейронів кори та підкірки головного мозку,
і з'являються різноманітні порушення розвитку ЦНС у дітей вже після народження. Що веде до уповільнення розвитку та ускладнення рухів,
порушень формування нормального (закладеного в генах) опорно-рухового апарату,
порушень розвитку мовлення та соціальної поведінки.
При застосуванні цих препаратів часто відбувається передчасне вилиття навколоплідних вод без готової до пологів шийки матки,
розвивається первинна та вторинна слабкість пологової діяльності.
Но в большинстве случаев индуцирование родов с искусственной (простагландинами, антипрогестагенами,
ламинариями и др.) подготовкой шейки матки приводит к стремительным и быстрым родам,
с силовым преодолением родовых путей,
со «штурмовыми» характеристиками прохождения предлежащей части плода по родовому каналу,
глубокими разрывами шейки матки.
Плод при этом нередко травмируется.
Голова плода при искусственно вызванных или ускоренных схватках не успевает подготовиться для прохождения костей малого таза.
Кістки черепа і шви між ними у плода хрящові і можуть змінювати свою конфігурацію при проходженні родового каналу. При стимуляції пологів голова плоду здавлюється так швидко,
що різко підвищується внутрішньочерепний тиск,
порушується венозний відтік і артеріальний приплив крові в головному мозку,
виникають ділянки набряку головного мозку,
ішемії і крововиливи.
Життєвий досвід показує,
що у 90 % з опитаних матерів,
які мають дітей з ДЦП,
штучно викликали і прискорювали пологи або робили екстрений кесарів розтин,
коли на тлі стимуляції розвивалася загроза життя для плода.
У сучасній медицині побутує міф,
що перш за все через погане здоров'я вагітних народжуються хворі,
з ураженням ЦНС діти.
Але жінки воєнних і повоєнних 40-х і 50-х років,
бараків,
теплушек-вагончиків,
«гуртожитків» і комуналок,
важко працюючі на виробництві і в селах,
при розгулі статевих інфекцій,
абортів,
відсутності антибіотиків (і відсутності ультразвукової діагностики),
невже могли мати показники здоров’я краще сучасних жінок?
Но зато не было еще в то время средств медикаментозной стимуляции родов, акушеры использовали в работе опыт,
накопленный веками,
и женщины 40-х -50-х годов народили целые поколения наших соотечественников,
проложивших дорогу к атому и в космос,
на спортивные олимпийские пьедесталы.
Так,
в работе сотрудников кафедры Радзинского в 2006 г.
установлено,
что тяжёлому состоянию доношенных детей при рождении,
потребовавшему ИВЛ,
способствуют не столько нарушения фетоплацентарной системы,
выявленные во время беременности,
Але зате не було ще в той час засобів медикаментозної стимуляції пологів, акушери використовували в роботі досвід,
накопичений століттями,
і жінки 40-х -50-х років народили цілі покоління наших співвітчизників,
які проклали дорогу до атома і в космос,
на спортивні олімпійські п'єдестали.
Так,
в роботі співробітників кафедри Радзінського в 2006 р.
встановлено,
що важкому стану доношених дітей при народженні,
яке потребувало ШВЛ,
сприяють не стільки порушення фетоплацентарної системи,
виявлені під час вагітності,
скільки елементи акушерської агресії в пологах. Екстрений кесарів розтин становив 33,6 % пологів,
після яких доношені діти потрапили на ШВЛ (одразу після операції).
У більшості випадків кесарів розтин був запізнілим і проводився при вираженій страждання (гіпоксії) плода.
Тобто таке екстрене кесарів розтин не рятував дітей від пошкоджень ЦНС.
В аналізованих випадках народження доношених дітей,
які потрапили в реанімацію на ШВЛ,
більшість їх матерів під час вагітності мали низький ступінь перинатального ризику.
Таким чином, матеріали цієї роботи акушерської кафедри Радзінського,
ще раз підтверджують,
що дитяча інвалідність та захворюваність ЦНС зросла у нас через те,
що реанімуються передусім доношені діти,
які при правильній тактиці ведення пологів повинні були народитися здоровими.
Представник офіційного акушерства проф.
І.С.Сидорова у своєму керівництві для лікарів-акушерів рекомендує при розкритті шийки матки до 6-8 см обов’язково проводити штучну амніотомію.
Хоча далі пише,
что амниотомія може спровокувати гіпертонічну дисфункцію матки, і викликає короткочасне зниження матково-плацентарного кровотоку зі зміною частоти серцебиття плода – нерідко брадикардії,
що відображає виражену гіпоксію плода.
Для подолання цих небезпечних для здоров’я плода наслідків амніотомії Сідорова рекомендує вводити но-шпу,
баралгін,
які є токолітиками (пригнічують схватки матки),
і глюкозу з вітаміном С і кокарбоксилазою,
що на думку Сидорової підтримає енергетичний рівень і оксигенацію плода (стор. 87–88).
Доказів ефективності таких заходів для збереження здоров'я плода після амніотомії Сидорова не наводить.
Проф.
В.А.Потапов у методичному керівництві пише: «На сьогоднішній день доведена неефективність наступних втручань при дистресі (гіпоксії) плода (рівень доказовості А): постільний режим,
аспірин і дипіридамол,
естрогени,
кисень,
глюкоза,
вітаміни,
метаболіти,
токолітики,
блокатори кальцієвих каналів,
збільшення об'єму циркулюючої крові, есенціале,
актовегін».
Медикаментозне лікування неефективне при дистресі плода,
що доведено по будь-якому препарату.
Наприклад,
глюкоза – викликає тяжкий метаболічний ацидоз,
бета-адреноміметики (основні токолітики) викликають синдром «обкрадання плода»,
покращуючи екстраплацентарний кровообіг та збіднюючи плацентарне русло.
Що стосується кисню,
то він викликає спазм плацентарних судин,
а не розширення.
Сьогодні вже всім добре відомо,
що кисневим забезпеченням на периферії керують не тонус судин, не об'єм кровообігу,
а метаболізм у тканинах…
Навіщо ж проколювати пузир,
якщо наслідки цього втручання для подальшого перебігу процесу пологів і для здоров'я дитини непередбачувані і не піддаються профілактичному лікуванню?!
В іноземних керівництвах не так категоричні з порадами: «Хоча амніотомію широко застосовують у сучасному акушерстві,
важливо враховувати ризик ускладнень даної процедури: крім можливості випадіння пуповини,
що небезпечно розвитком гострої гіпоксії у плода й екстреним КС, при амніотомії у плода розвивається перехідний ацидоз і гіпоксія,
збільшується частота варіабельних децелерацій на КТГ,
підвищується ризик здавлення предлежачої частини головки плода,
хоча надалі пологи можуть проходити як і при самостійному розриві плодового міхура.
При призначенні амніотомії з метою родостимуляції слід пам'ятати,
що переваги прискорення пологів перед їх звичайним перебігом не були підтверджені жодним із великих проспективних досліджень»
Так навіщо проколювати пузир? Щоб пошкодити ЦНС плоду?
Гіпоксія,
що пошкоджує ЦНС,
але виникає в період втручання в пологи індукцією та стимуляцією,
залишається з моменту народження не виявленою.
Немовля з високими балами за шкалою Апгар 7-10 не обстежується в динаміці з описом повного неврологічного статусу,
адже асфіксії у нього при народженні немає.
У результаті,
неврологічні порушення знаходять і фіксують дитячі неврологи,
коли з 1 місяця й далі до них приносять на прийом таких дітей з різними порушеннями розвитку ЦНС.
ВИСНОВКИ:Для зниження захворюваності ДЦП та інших порушень розвитку ЦНС у дітей акушери зобов'язані обмежити використання для індукції (дозрівання шийки матки) та стимуляції пологів і сутичок штучно створені засоби: окситоцин,
простагландини,
антипрогестагени та ін.,
осмотичні дилятатори (ламінарії та ін.),
оскільки при дії цих препаратів відбувається розвиток патологічних (неприродних,
штучних) пологів.
Початий же природним чином процес пологів,
под впливом цих препаратів переходить у патологічний процес. Таке штучно спричинене патологічне протікання родового процесу небезпечне,
передусім,
порушеннями кровообігу і родовою травмою плода,
що веде до ушкодження ЦНС плода.
Лікарська акушерська індукція і стимуляція пологів – основна причина ушкоджень ЦНС новонародженої дитини.
«На даний момент не існує жодного ефективного методу медикаментозного чи немедикаментозного лікування гіпоксії (дистресу) плода,
як під час вагітності,
так і в пологах.
Медикаментозная терапия дистресса плода (гіпоксії плода) у всіх лікарських протоколах світу відсутня! Відповідно до розробленого протоколу («Дистрес плода під час вагітності та під час пологів» Клінічний протокол акушерської допомоги затверджений МОЗ України наказом № 900 від 27.12.2006 р.) сьогодні гіпоксію плода не лікують!
В одних випадках є вагітні,
які потребують термінового розродження (екстрений Кесарів розтин) внаслідок стану плода,
з метою надання реанімаційних заходів новонародженому.
Во всех других случаях просто наблюдаем состояние плода. Якщо дистрес (гіпоксія) плода продовжується,
необхідно безвідкладне родорозрішення. Так навіщо втручатися в пологи ліками і прийомами,
які можуть викликати дистрес (гіпоксію) плода?
Наслідки дистресу (гіпоксії) плода в пологах в перші години і дні життя новонароджених неврологами і неонатологами практично не досліджуються і не фіксуються,
так як по прийнятій класифікації перинатальних пошкоджень ЦНС,
под контроль потрапляють лише новонароджені з ознаками асфіксії при народженні.
Для бажаючих прочитати доповідь цілком див.
посилання http://www.domrebenok.ru/blog/prichina-dcp-i-drugix-povrezhdenij-cns-v-indukcii-i-stimulyacii-rodov/
Перелигін І.В.
— Дівчата,
завтра йду здаватися в пологовий будинок!!!
тому що
вже переношую 10 днів.
Скоріше за все завтра або післязавтра мені викличуть пологи.
Так ось,
виникли такі питання…
1.
А правда,
що при стимуляції і виклику пологів перейми болісніші і інтервал між ними з самого початку коротший у порівнянні з пологами,
які почалися природним шляхом??
2.
Чи є серед вас ті,
кому пологи викликали за допомогою таблетки CYTOTEC.
Як довго довелося чекати перейм?»
Питання на форумі deti.mail.ru
На жаль,
більшість жінок не знає і ніколи не дізнається,
что подібне агресивне ведення пологів, так звана,
медикаментозна стимуляція і раннє розкриття амніотичного міхура часто призводить до віддалених негативних неврологічних наслідків у дітей.
Справа в тому,
що окситоцин,
простагландин та інші засоби викликають штучно викликаний патологічний пологовий процес,
при якому змінюються нормальні показники кровообігу матки в пологах з усіма витікаючими наслідками для плода: гостра гіпоксія,
порушення мозкового кровообігу,
ішемія,
отік і різного ступеня пошкодження ЦНС.
Це означає,
що через рік і навіть роки перенесена гіпоксія під час пологів у дитини може викликати синдром порушеної уваги,
гіпервозбудливість,
постійні головні болі,
погану здатність до навчання,
а в особливо важких випадках — ДЦП і аутизм.
Чому ж подібні агресивні схеми стимуляції родової діяльності так широко впроваджені в практику акушерства?!
Я висловлю свою думку…
По-перше,
довгий час існувала радянська школа акушерства,
в якій була прийнята так звана практика «активного ведення пологів». Сьогодні часи змінилися,
існують інші протоколи та приписання,
але ж змінити стереотип лікарської поведінки достатньо складно.
Одна з причин — недостатня кваліфікація лікаря акушера-гінеколога (недосконалість системи навчання лікарів),
який не вміє правильно і грамотно проводити природні пологи.
Друга причина — це лікарська перевантаженість і втома,
коли персонал не може або не хоче з різних причин займатися тільки цією жінкою: наприклад, якщо одночасно народжує ще кілька жінок і їх потрібно просто розвести за часом.
Третя причина — це банальне бажання лікаря закінчити пологи до настання ночі,
щоб поспати пару годин,
іноді — це небажання затриматися на роботі...
…що ще?!
бажання не пропустити конференцію
бажання вчасно піти на вихідні і у відпустку…
Вам у це важко повірити?!
Але це дійсно так і від цього буде залежати здоров'я вашої дитини на все життя!!!
Ненормованість робочого часу лікаря призводить часто до рішень не на користь пацієнтки.
У цьому випадку сам лікар є жертвою і за законом самозбереження обирає своє власне здоров'я.
Також одна з частих причин — несвоєчасне проведення операції кесаревого розтину за показаннями,
коли внутрішньоутробна гіпоксія плода вже розвинулася.
В клинике Генезис-Днепр природні пологи проводяться без стимуляції в присутності двох лікарів акушерів-гінекологів і двох дитячих лікарів, один із яких реаніматолог, здатний швидко вивести дитину з стану гіпоксії і попередити всі можливі ускладнення.
Лікар знаходиться при пацієнтці стільки, скільки потрібно — займається тільки однією жінкою!
Також завжди готова операційна і лікарська бригада у разі необхідності, не втрачаючи дорогоцінного часу, проведе екстрений кесарів розтин.
ЯКБИ АНГЕЛИ МОГЛИ ГОВОРИТИ…
они би, як свідки того, що відбувається,
на багато що відкрили б Вам очі.
Розказали б Вам про причини майбутніх страждань Ваших і Вашої дитини.
І благали б Вас: не порушуйте природний процес пологів,
не вмішуйтеся грубо в фізіологію жінки,
не перечте божественним приписам!!
Просто дайте їй можливість народити здорову дитину!!!
Варто також знати,
що всі простимульовані пологи призводять до розривів і травм у жінок,
роблячи її подальше сексуальне життя проблематичним.
Нижче хочу навести уривки з доповіді лікаря-невролога Михайла Головача, озвученого в Амстердамі на міжнародній конференції «Midwifery Today».
Інформація може бути корисною не тільки для лікарів,
але й для пацієнтів.
«Уявлення про те,
що в пологах матка «працює як звичайна гідравлічна машина»,
сформувались ще на межі IXX-XX століть.
Згідно з цими уявленнями під час скорочення матки підвищується внутрішньоматковий тиск,
від цього плід рухається по родовому каналу і розкриває шийку матки.
Ці уявлення,
як непорушна істина, прописані і в сучасній медичній навчально-методичній літературі.
Але,
як виявилось,
сили родової сутички зовсім недостатньо,
щоб (чисто механічно) просунути передлежачу частину плода вглиб малого таза і розкрити шийку матки.
І немає прямої залежності між величиною внутрішньоматкового тиску та силою тиску плода на шийку матки: «…при стимульованих окситоцином сутичках внутрішньоматковий тиск високий,
а сила тиску голівки плода на шийку матки дуже низька»
Каженi нормальнi пологовi перейми призводять до депонування (накопичення) крові в матцi, що збільшує внутрішній об'єм матки та забезпечує просування плода.
Причому плід витісняється з матки плавно в міру розкриття пологового каналу.
Вiдбувається це,
коли частина крові під час переймів перетікає з тіла матки і плаценти та депонується в нижньому сегменті і шийці матки,
що призводить до розширення нижнього сегменту матки,
розширення шийки матки (її «дозрівання») та формування пологового каналу,
по якому рухається плід.
Это забезпечує нормальний перебіг родового процесу, без порушення матково-плацентарного кровотоку,
без страждання плоду від гіпоксії,
і без травматичного стиснення голівки в нижньому матковому сегменті».
:))))
Молода сім'я довго не могла мати дітей.
Один мудрець порадив їм поїхати в Рим і поставити свічку в Соборі св.
Петра.
Минуло багато років,
і старий мудрець вирішив відвідати цю сім'ю.
На порозі його зустріла ціла ватага дітей різного віку.
— Де ваші батьки?
— запитав мудрець.
— Мама в пологовому будинку,
а тато полетів до Рима загасити якусь свічку, — відповіли діти.
:))))
– Не хвилюйтеся,
– заспокоює лікар молоду жінку,
у якої щойно прийняв пологи в поїзді,
– я ось чув рік тому одна жінка взагалі на автобусній зупинці народила!
– Це була я,
лікаре...
І зараз офіційне акушерство рекомендує розглядати родовий процес на підставі гіпотез про: «контракції-ретракції-дистракції»,
«низхідного потрійного градієнта» і «автоматичного водія ритму» при скороченні міометрія.
В класичній акушерській літературі переважає думка, що тиск головки плоду на шийку матки нібито стимулює підвищений викид простагландинів,
які в свою чергу,
ще більше активують скоротливу діяльність матки і розкриття шийки матки.
Дуже часто на основі цих теорій офіційно рекомендовано застосування окситоцину для стимуляції перейм,
а «для підготовки шийки матки до пологів» — препаратів групи простагландину Е2 та ін.
Людство активно зростало в чисельності,
перш за все за рахунок багатодітних сімей.
Вряд чи б це сталося, якби пологи в минулі століття несли виражену небезпеку породіллям і їхнім дітям.
Так,
дитяча смертність до 1 року життя була високою через загибель дітей після народження від захворювань дихальних шляхів та шлунково-кишкових інфекцій (гігієна була низькою,
і не було антибіотиків).
У наших акушерів з'явилися потужні за дією на матку та її шийку препарати: з середини 60-х років XX століття синтетичний окситоцин,
з 70-х синтетичні простагландини,
з 80-х антипрогестагени,
ламінарії та ін.
Причому відразу зазначимо,
что природні простагландини груп Е і F, природний гіпоталамо-гіпофізарний гормон окситоцин взаємодіють і регулюються багатьма іншими біологічно активними речовинами і гормонами в організмі вагітної і плоду.
Тобто синтетичні простагландини,
антигестагени і окситоцин не можуть викликати пологи і перейми,
відповідні фізіологічним (нормальним) пологам і переймам,
так як ці синтетичні препарати не є копіями натуральних простагландинів і окситоцину.
Ці препарати викликають штучний,
патологічний родовий процес, при якому змінюються нормальні показники кровообігу матки під час пологів з усіма випливаючими з цього наслідками,
в першу чергу,
для плода (гіпоксія,
порушення кровообігу,
ушкодження ЦНС).
Ці засоби,
порушуючи матково-плацентарний кровообіг,
викликають гостру гіпоксію (дистрес) плода,
що призводить до зриву ауторегуляції церебрального кровообігу та гострої перинатальної енцефалопатії: набряку,
ішемії,
крововиливу.
Поражаються переважно ділянки білої речовини головного мозку, розташовані на межі кровопостачання трьох основних судинних басейнів – передніх,
середніх і задніх церебральних артерій.
Розташовані тут клітини нейроглії відповідають після народження за процеси мієлінізації та організації роботи нейронів кори головного мозку та підкірки.
Нейрони кори на момент народження ще не функціонують,
адже кортикоспінальний і руброспінальний шляхи не мієлінізовані.
Нейрони кори налагоджують зв'язки з підкіркою та спинним мозком після народження дитини, що веде до розвитку та ускладнення рухів та формування,
згодом розвитку мови та соціальної поведінки. Передусім перинатальна загибель нейроглії через гостру гіпоксію призводить до порушення процесу мієлінізації,
що зменшує кількість зв'язків клітин кори головного мозку з підкіркою та стовбуром.
Внаслідок відбувається функціональна недостатність і фізична загибель нейронів кори та підкірки головного мозку,
і з'являються різноманітні порушення розвитку ЦНС у дітей вже після народження. Що веде до уповільнення розвитку та ускладнення рухів,
порушень формування нормального (закладеного в генах) опорно-рухового апарату,
порушень розвитку мовлення та соціальної поведінки.
При застосуванні цих препаратів часто відбувається передчасне вилиття навколоплідних вод без готової до пологів шийки матки,
розвивається первинна та вторинна слабкість пологової діяльності.
Но в большинстве случаев индуцирование родов с искусственной (простагландинами, антипрогестагенами,
ламинариями и др.) подготовкой шейки матки приводит к стремительным и быстрым родам,
с силовым преодолением родовых путей,
со «штурмовыми» характеристиками прохождения предлежащей части плода по родовому каналу,
глубокими разрывами шейки матки.
Плод при этом нередко травмируется.
Голова плода при искусственно вызванных или ускоренных схватках не успевает подготовиться для прохождения костей малого таза.
Кістки черепа і шви між ними у плода хрящові і можуть змінювати свою конфігурацію при проходженні родового каналу. При стимуляції пологів голова плоду здавлюється так швидко,
що різко підвищується внутрішньочерепний тиск,
порушується венозний відтік і артеріальний приплив крові в головному мозку,
виникають ділянки набряку головного мозку,
ішемії і крововиливи.
Життєвий досвід показує,
що у 90 % з опитаних матерів,
які мають дітей з ДЦП,
штучно викликали і прискорювали пологи або робили екстрений кесарів розтин,
коли на тлі стимуляції розвивалася загроза життя для плода.
У сучасній медицині побутує міф,
що перш за все через погане здоров'я вагітних народжуються хворі,
з ураженням ЦНС діти.
Але жінки воєнних і повоєнних 40-х і 50-х років,
бараків,
теплушек-вагончиків,
«гуртожитків» і комуналок,
важко працюючі на виробництві і в селах,
при розгулі статевих інфекцій,
абортів,
відсутності антибіотиків (і відсутності ультразвукової діагностики),
невже могли мати показники здоров’я краще сучасних жінок?
Но зато не было еще в то время средств медикаментозной стимуляции родов, акушеры использовали в работе опыт,
накопленный веками,
и женщины 40-х -50-х годов народили целые поколения наших соотечественников,
проложивших дорогу к атому и в космос,
на спортивные олимпийские пьедесталы.
Так,
в работе сотрудников кафедры Радзинского в 2006 г.
установлено,
что тяжёлому состоянию доношенных детей при рождении,
потребовавшему ИВЛ,
способствуют не столько нарушения фетоплацентарной системы,
выявленные во время беременности,
Але зате не було ще в той час засобів медикаментозної стимуляції пологів, акушери використовували в роботі досвід,
накопичений століттями,
і жінки 40-х -50-х років народили цілі покоління наших співвітчизників,
які проклали дорогу до атома і в космос,
на спортивні олімпійські п'єдестали.
Так,
в роботі співробітників кафедри Радзінського в 2006 р.
встановлено,
що важкому стану доношених дітей при народженні,
яке потребувало ШВЛ,
сприяють не стільки порушення фетоплацентарної системи,
виявлені під час вагітності,
скільки елементи акушерської агресії в пологах. Екстрений кесарів розтин становив 33,6 % пологів,
після яких доношені діти потрапили на ШВЛ (одразу після операції).
У більшості випадків кесарів розтин був запізнілим і проводився при вираженій страждання (гіпоксії) плода.
Тобто таке екстрене кесарів розтин не рятував дітей від пошкоджень ЦНС.
В аналізованих випадках народження доношених дітей,
які потрапили в реанімацію на ШВЛ,
більшість їх матерів під час вагітності мали низький ступінь перинатального ризику.
Таким чином, матеріали цієї роботи акушерської кафедри Радзінського,
ще раз підтверджують,
що дитяча інвалідність та захворюваність ЦНС зросла у нас через те,
що реанімуються передусім доношені діти,
які при правильній тактиці ведення пологів повинні були народитися здоровими.
Представник офіційного акушерства проф.
І.С.Сидорова у своєму керівництві для лікарів-акушерів рекомендує при розкритті шийки матки до 6-8 см обов’язково проводити штучну амніотомію.
Хоча далі пише,
что амниотомія може спровокувати гіпертонічну дисфункцію матки, і викликає короткочасне зниження матково-плацентарного кровотоку зі зміною частоти серцебиття плода – нерідко брадикардії,
що відображає виражену гіпоксію плода.
Для подолання цих небезпечних для здоров’я плода наслідків амніотомії Сідорова рекомендує вводити но-шпу,
баралгін,
які є токолітиками (пригнічують схватки матки),
і глюкозу з вітаміном С і кокарбоксилазою,
що на думку Сидорової підтримає енергетичний рівень і оксигенацію плода (стор. 87–88).
Доказів ефективності таких заходів для збереження здоров'я плода після амніотомії Сидорова не наводить.
Проф.
В.А.Потапов у методичному керівництві пише: «На сьогоднішній день доведена неефективність наступних втручань при дистресі (гіпоксії) плода (рівень доказовості А): постільний режим,
аспірин і дипіридамол,
естрогени,
кисень,
глюкоза,
вітаміни,
метаболіти,
токолітики,
блокатори кальцієвих каналів,
збільшення об'єму циркулюючої крові, есенціале,
актовегін».
Медикаментозне лікування неефективне при дистресі плода,
що доведено по будь-якому препарату.
Наприклад,
глюкоза – викликає тяжкий метаболічний ацидоз,
бета-адреноміметики (основні токолітики) викликають синдром «обкрадання плода»,
покращуючи екстраплацентарний кровообіг та збіднюючи плацентарне русло.
Що стосується кисню,
то він викликає спазм плацентарних судин,
а не розширення.
Сьогодні вже всім добре відомо,
що кисневим забезпеченням на периферії керують не тонус судин, не об'єм кровообігу,
а метаболізм у тканинах…
Навіщо ж проколювати пузир,
якщо наслідки цього втручання для подальшого перебігу процесу пологів і для здоров'я дитини непередбачувані і не піддаються профілактичному лікуванню?!
В іноземних керівництвах не так категоричні з порадами: «Хоча амніотомію широко застосовують у сучасному акушерстві,
важливо враховувати ризик ускладнень даної процедури: крім можливості випадіння пуповини,
що небезпечно розвитком гострої гіпоксії у плода й екстреним КС, при амніотомії у плода розвивається перехідний ацидоз і гіпоксія,
збільшується частота варіабельних децелерацій на КТГ,
підвищується ризик здавлення предлежачої частини головки плода,
хоча надалі пологи можуть проходити як і при самостійному розриві плодового міхура.
При призначенні амніотомії з метою родостимуляції слід пам'ятати,
що переваги прискорення пологів перед їх звичайним перебігом не були підтверджені жодним із великих проспективних досліджень»
Так навіщо проколювати пузир? Щоб пошкодити ЦНС плоду?
Гіпоксія,
що пошкоджує ЦНС,
але виникає в період втручання в пологи індукцією та стимуляцією,
залишається з моменту народження не виявленою.
Немовля з високими балами за шкалою Апгар 7-10 не обстежується в динаміці з описом повного неврологічного статусу,
адже асфіксії у нього при народженні немає.
У результаті,
неврологічні порушення знаходять і фіксують дитячі неврологи,
коли з 1 місяця й далі до них приносять на прийом таких дітей з різними порушеннями розвитку ЦНС.
ВИСНОВКИ:Для зниження захворюваності ДЦП та інших порушень розвитку ЦНС у дітей акушери зобов'язані обмежити використання для індукції (дозрівання шийки матки) та стимуляції пологів і сутичок штучно створені засоби: окситоцин,
простагландини,
антипрогестагени та ін.,
осмотичні дилятатори (ламінарії та ін.),
оскільки при дії цих препаратів відбувається розвиток патологічних (неприродних,
штучних) пологів.
Початий же природним чином процес пологів,
под впливом цих препаратів переходить у патологічний процес. Таке штучно спричинене патологічне протікання родового процесу небезпечне,
передусім,
порушеннями кровообігу і родовою травмою плода,
що веде до ушкодження ЦНС плода.
Лікарська акушерська індукція і стимуляція пологів – основна причина ушкоджень ЦНС новонародженої дитини.
«На даний момент не існує жодного ефективного методу медикаментозного чи немедикаментозного лікування гіпоксії (дистресу) плода,
як під час вагітності,
так і в пологах.
Медикаментозная терапия дистресса плода (гіпоксії плода) у всіх лікарських протоколах світу відсутня! Відповідно до розробленого протоколу («Дистрес плода під час вагітності та під час пологів» Клінічний протокол акушерської допомоги затверджений МОЗ України наказом № 900 від 27.12.2006 р.) сьогодні гіпоксію плода не лікують!
В одних випадках є вагітні,
які потребують термінового розродження (екстрений Кесарів розтин) внаслідок стану плода,
з метою надання реанімаційних заходів новонародженому.
Во всех других случаях просто наблюдаем состояние плода. Якщо дистрес (гіпоксія) плода продовжується,
необхідно безвідкладне родорозрішення. Так навіщо втручатися в пологи ліками і прийомами,
які можуть викликати дистрес (гіпоксію) плода?
Наслідки дистресу (гіпоксії) плода в пологах в перші години і дні життя новонароджених неврологами і неонатологами практично не досліджуються і не фіксуються,
так як по прийнятій класифікації перинатальних пошкоджень ЦНС,
под контроль потрапляють лише новонароджені з ознаками асфіксії при народженні.
Для бажаючих прочитати доповідь цілком див.
посилання http://www.domrebenok.ru/blog/prichina-dcp-i-drugix-povrezhdenij-cns-v-indukcii-i-stimulyacii-rodov/
Перелигін І.В.
