Вернуться назад

ЛІКУВАННЯ ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНОСТІ

ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ можна розглядати як окреме захворювання, яке може бути самостійним або зустрічатися при ожирінні чи цукровому діабеті 2 типу. . .
Ми пропонуємо класичні та експериментальні підходи до лікування чи корекції цього стану, а також лікування 36-годинним голодуванням та терапією препаратами НЕЕL. . .

1.
КЛАСИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Інсулінорезистентність — це стан, при якому клітини організму втрачають чутливість до інсуліну, що призводить до підвищення рівня глюкози та інсуліну в крові. Ефективне лікування включає комбінацію змін способу життя, медикаментозної терапії та, за необхідності, використання додаткових методів.

1. Зміни способу життя
Раціон харчування:

• Зменшіть споживання простих вуглеводів:
— Виключіть цукор, солодощі, білий хліб, картопляне пюре, білий рис.
• Віддавайте перевагу складним вуглеводам:
— Цільнозернові продукти, кіноа, овес.
• Додайте більше клітковини:
— Овочі, фрукти з низьким глікемічним індексом (ягоди, яблука).
— Насіння льону, чіа, відруби.
• Сбалансуйте харчування:
— Включайте білок у кожний прийом їжі (риба, курка, яйця, бобові).
— Корисні жири: авокадо, горіхи, оливкова олія.
• Обмежте насичені жири:
— Виключіть трансжири (фастфуд, випічка) та жирне м'ясо.

Фізична активність:

• Силові тренування:
— Підвищують чутливість м'язів до інсуліну.
— Рекомендуються 2-3 рази на тиждень.
• Аеробна активність:
— Ходьба, біг, плавання — 30-60 хвилин на день.
— Підтримує загальний обмін речовин.
• Активний спосіб життя:
— Мінімізуйте тривале сидіння, додавайте рух протягом дня.

Контроль ваги:

• Втрата 5-10% маси тіла значно покращує чутливість до інсуліну.
• Підтримуйте дефіцит калорій за допомогою правильного харчування та фізичної активності.

2. Медикаментозна терапія:

• Метформін:
— Препарат першої лінії.
— Знижує виробництво глюкози в печінці, покращує чутливість тканин до інсуліну.
— Рекомендована доза: від 500 мг до 2000 мг на день (за призначенням лікаря).

• Інгібітори SGLT-2:
— Допомагають виводити надлишки глюкози через нирки.
— Приклади: дапагліфлозин, емпагліфлозин.

• Агоністи GLP-1:
— Знижують апетит та стимулюють вироблення інсуліну.
— Приклади: семаглютид (Оземпік), ліраглютид (Саксенда).

• Тіазолідинедіони (глітазони):
— Підвищують чутливість до інсуліну.
— Приклад: піоглітазон.

• Додаткові препарати:
— Альфа-ліпоєва кислота: антиоксидант, який підвищує чутливість до інсуліну.
— Омега-3 жирні кислоти: зменшують запалення, пов’язане з інсулінорезистентністю.

3. Додаткові заходи:

Управління стресом:

• Хронічний стрес підвищує рівень кортизолу, що посилює інсулінорезистентність.
• Практикуйте медитацію, йогу або техніки глибокого дихання.

Якість сну:

• Недостаток сну погіршує чутливість до інсуліну.
• Мета: 7-9 годин якісного сну на добу.

Регулярне медичне спостереження:

• Контроль рівня глюкози, інсуліну та HbA1c (глікований гемоглобін).
• Аналізи ліпідного профілю та маркерів запалення.

4. Природні добавки та нутрицевтики:

• Берберин:
— Натуральний засіб, аналогічний за дією метформіну.
— Доза: 500 мг 2-3 рази на день.

• Магній:
— Бере участь у регуляції рівня цукру.
— Джерела: горіхи, зелені, мінеральні добавки.

• Хром:
— Сприяє покращенню метаболізму вуглеводів.

• Вітамін D:
— Дефіцит пов’язаний із погіршенням чутливості до інсуліну.
— Рекомендується приймати згідно з аналізами.

––––––––––––––––––––––

2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНОСТІ

. . . вони знаходяться на стадії клінічних або лабораторних досліджень і спрямовані на більш глибоке розуміння механізмів захворювання. Ось основні напрямки таких методик:

1. Терапія з використанням гормонів та пептидів

• Агоністи GLP-1 нового покоління:
— Препарати, такі як семаглютид і тирзепатид, здійснюють подвійний ефект: підвищують чутливість тканин до інсуліну та регулюють апетит.
— Тирзепатид (Mounjaro) поєднує активність GLP-1 та GIP, що покращує метаболізм глюкози та сприяє зниженню ваги.

• GDF15 (Growth Differentiation Factor 15):
— Білок, пов’язаний з контролем апетиту, сприяє зниженню маси тіла та покращенню чутливості до інсуліну.

• FGF21 (Fibroblast Growth Factor 21):
— Гормон, що бере участь у регуляції енергетичного обміну, активує процеси ліполізу і покращує чутливість тканин до інсуліну.

2. Генетична терапія

• CRISPR/Cas9 для модифікації генів:
— Використовується для корекції генів, пов’язаних з метаболізмом інсуліну. Наприклад, досліджуються способи модифікації гена IRS1, який бере участь у передачі сигналу інсуліну.

• Терапія мікроРНК (miRNA):
— Специфічні мікроРНК регулюють експресію генів, відповідальних за інсулінову чутливість. Наприклад, пригнічення miR-29 може покращити чутливість до інсуліну.

3. Трансплантація клітин і тканин

• Трансплантація бета-клітин підшлункової залози:
— Бета-клітини можуть бути пересаджені для відновлення нормальної секреції інсуліну.

• Терапія із застосуванням стовбурових клітин:
— Використання мезенхімальних стовбурових клітин для зниження запалення та відновлення метаболічних функцій.

• Мікробіота:
— Пересадка кишкової мікробіоти (FMT) для відновлення балансу кишкових бактерій, що може покращити метаболізм глюкози.

4. Технології та пристрої

• Імплантовані пристрої для доставки інсуліну та гормонів:
— Біонічні системи для автоматичного регулювання рівня інсуліну та інших метаболічних гормонів.

• Електрична стимуляція блукаючого нерва:
— Метод, спрямований на покращення метаболізму за рахунок активації нервових шляхів, пов’язаних із регуляцією глюкози.

5. Експериментальні дієтичні підходи

• Кетогенні дієти та модифікація харчування:
— Використання дієт з низьким вмістом вуглеводів та високим вмістом жирів для зміни метаболізму та підвищення чутливості тканин до інсуліну.

• Дієтичні добавки:
— Досліджуються ефекти куркуміну, ресвератролу, поліфенолів та альфа-ліпоєвої кислоти для зниження запалення та покращення засвоєння глюкози.

6. Терапія на основі мітохондріальної функції

• Цілеспрямована активація мітохондрій:
— Препарати, спрямовані на покращення мітохондріальної функції, такі як MitoQ та SS-31, сприяють збільшенню енергетичного обміну.

• NAD+ (нікотинамід аденін динуклеотид):
— Підвищення рівня NAD+ через прекурсори, такі як NR (нікотинамід рібозид), покращує метаболізм і відновлює функції клітин.

7. Експериментальні методи нейрорегуляції

• Транскраніальна магнітна стимуляція (TMS):
— Вплив на мозок для покращення регуляції апетиту та метаболізму.

• Глибока стимуляція мозку (DBS):
— Досліджується як метод корекції гіпоталамічних порушень, що впливають на метаболізм глюкози.

8. Нові медикаментозні препарати

1. Інгібітори цитокінів:
— Цитокіни, такі як TNF-α, беруть участь у запаленні, яке пов’язане з інсулінорезистентністю.

2. Інгібітори запальних каскадів:
— Препарати, що знижують запалення в тканинах (наприклад, NLRP3-інфламацинома).

3. Селективні активатори рецепторів PPAR-γ:
— Наприклад, піоглітазон у вдосконалених формах для мінімізації побічних ефектів.

9. MOTS-c – це мітохондріально-умовлений пептид, який має перспективні властивості у регуляції метаболізму та запобіганні метаболічних захворювань. Основні аспекти:

1. Механізм дії
• Впливає на мітохондріальну функцію, модулює процеси окисного метаболізму.
• Регулює чутливість до інсуліну, вуглеводний обмін та енергообмін.

2. Клінічний ефект
• Досліджується для лікування ожиріння, інсулінорезистентності та вікових змін метаболізму.
• Зменшує жирову масу, покращує метаболізм глюкози.

3. Форма випуску
• У даному випадку представлений у вигляді готового до застосування шприца (Pre-filled pen GoQuick).

4. Застосування
• Підшкірні ін’єкції, 10 мг/2 мл.

5. Перспективи
• Може використовуватися в комбінації з іншими терапевтичними засобами для лікування діабету 2 типу, ожиріння та метаболічного синдрому.

––––––––––––––––––––––

3. ЛІКУВАННЯ ГОЛОДАННЯМ 36 ГОДИН

36-годинне голодування є однією з форм інтервального голодування (intermittent fasting), яке все частіше розглядається як ефективний підхід для покращення чутливості до інсуліну та метаболізму глюкози. Цей метод має низку фізіологічних ефектів, які можуть бути корисними при інсулінорезистентності. Ось докладна інформація:

Механізми впливу 36-годинного голодування:

• Зниження рівня інсуліну
— Під час голодування рівень інсуліну падає, що дозволяє клітинам організму «відпочити» від постійного впливу гормону. Це покращує чутливість тканин до інсуліну.

• Збільшення ліполізу та кетогенезу
— Після 12–16 годин без їжі організм починає використовувати жири як основне джерело енергії. Це сприяє зниженню рівня віскерального жиру, який пов’язаний з інсулінорезистентністю.

• Покращення мітохондріальної функції
— Голодування стимулює аутофагію — процес очищення клітин від пошкоджених мітохондрій та білків, що покращує клітинну функцію.

• Зниження запалення
— 36-годинне голодування сприяє зменшенню хронічного запалення, яке є одним із факторів інсулінорезистентності.

• Стимуляція чутливості рецепторів
— Підвищується активність рецепторів GLUT-4, відповідальних за транспорт глюкози у м’язові клітини.

• Нормалізація рівня цукру в крові
— Періодичне голодування допомагає стабілізувати рівень глюкози, запобігаючи різким стрибкам і падінням.

Переваги 36-годинного голодування при інсулінорезистентності:

• Швидке зниження рівня глюкози та інсуліну.
• Зменшення маси тіла та віскерального жиру.
• Покращення ліпідного профілю (зниження рівня тригліцеридів та «поганого» холестерину).
• Підвищення вироблення гормонів, що регулюють обмін речовин (наприклад, адипонектину).
• Потенційне зниження ризику розвитку діабету 2 типу.

Як практикувати 36-годинне голодування (авторська методика):

• Почніть у п’ятницю після завершення вечері, як правило, о 21:00.
• Закінчіть у неділю о 9-10:00 після ранкової зарядки на вулиці.
• Всі найважливіші процеси відбуваються вночі.
• Отже – голодувати треба 2 ночі! ! !

Методика:

• Пити воду, коли хочеться, без обмежень,
— Найкраще теплу!
— Не мінеральну! Чисту воду, можна артезіанську. . .
— Якщо ні, будь-яку чисту воду.

• Вихід з голодування – грейпфрут, кефір, тсорог, ягоди, яблука, авокадо до 15:00.

Потім як зазвичай.

Ризики та обмеження:

• Гіпоглікемія:
— У пацієнтів з вираженою інсулінорезистентністю та порушеною регуляцією цукру може виникнути занадто низький рівень глюкози.

• Хронічний стрес для організму:
— Якщо 36-годинні голодування проводяться занадто часто, це може викликати стресову реакцію організму та підвищення рівня кортизолу, що негативно впливає на інсулінову чутливість.

Протипоказання:

• Вагітність, лактація.
• Дефіцит маси тіла, розлади харчової поведінки.
• Серйозні захворювання печінки чи нирок.

Адаптація організму:

• Перехід до голодування може викликати запаморочення, слабкість, дратівливість.

Наукові дані:

• Дослідження показують, що інтервальне голодування, включно з 36-годинними циклами, може:
— Знизити рівень глюкози натощак та інсуліну на 20–30%.
— Збільшити чутливість тканин до інсуліну (за даними HOMA-IR).
— Сприяти зменшенню жирової маси на 3–5% протягом кількох місяців.

Практичні рекомендації:

• Починайте з коротких періодів голодування (12–16 годин), щоб організм адаптувався.
• Підтримуйте нормальний водно-сольовий баланс (приймайте мінеральну воду, додавайте трохи солі у воду).
• Слідкуйте за своїми відчуттями: при сильній слабкості або запамороченні припиніть голодування.

Проконсультуйтеся з лікарем перед початком, особливо якщо ви приймаєте ліки для зниження рівня цукру (наприклад, метформін).

36-годинне голодування може бути потужним інструментом для боротьби з інсулінорезистентністю при грамотному підході. Однак воно має бути частиною загального плану корекції стану, що включає фізичну активність, збалансоване харчування та медикаментозну терапію (за необхідності).

––––––––––––––––––––––

NB!
ФОРМИ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ, НЕ ЗВ’ЯЗАНІ З ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЮ:

Цукровий діабет найчастіше асоціюється з інсулінорезистентністю (наприклад, діабет 2 типу), але існують форми, розвиток яких обумовлений іншими патофізіологічними процесами. Ці форми включають аутоімунні, генетичні, ендокринні та ятрогенні причини.

1. Латентний аутоімунний діабет дорослих (LADA)

Опис:
• LADA — це повільно прогресуюча форма аутоімунного діабету, що розвивається у дорослих старше 30 років, але зовні може нагадувати діабет 2 типу.

Механізм:
• Аутоімунне руйнування бета-клітин підшлункової залози призводить до зниження секреції інсуліну. На ранніх стадіях чутливість до інсуліну зазвичай нормальна.

Особливості:
• Повільне прогресування.
• Наявність антитіл до GAD, IA-2 або інших антигенів.
• Згодом необхідна інсулінотерапія.

2. Генетичні форми діабету (наприклад, MODY)

Опис:
• MODY (Maturity-Onset Diabetes of the Young) — моногенетичні форми діабету, спричинені мутаціями в генах, що регулюють функцію бета-клітин.

Механізм:
• Порушення секреції інсуліну при збереженій чутливості тканин до нього.

Приклади:
• MODY2: Мутація гена глюкокінази, що призводить до зміни порогу сприйняття глюкози.
• MODY3: Мутація HNF1A, що знижує секрецію інсуліну.

Особливості:
• Діагностується у молодому віці.
• Лікування може включати дієту, пероральні препарати або інсулін залежно від типу MODY.

3. Пошкодження підшлункової залози

Опис:
• Діабет розвивається внаслідок втрати функціональної тканини підшлункової залози.

Механізм:
• Зменшення кількості бета-клітин, що знижує секрецію інсуліну.

Причини:
• Хронічний панкреатит.
• Хірургічне видалення частини підшлункової залози.
• Рак або інші захворювання цього органу.

Особливості:
• Часто супроводжується порушенням секреції інших гормонів підшлункової залози (глюкагон, соматостатин).

4. Ендокринні захворювання

Опис:
• Захворювання, пов’язані з надмірною секрецією гормонів, які пригнічують дію інсуліну.

Приклади:
• Синдром Кушинга: Надлишок кортизолу знижує чутливість тканин до інсуліну.
• Акромегалія: Гормон росту пригнічує дію інсуліну та посилює глікогеноліз.
• Феохромоцитома: Катехоламіни стимулюють глікогеноліз та пригнічують інсулін.

Особливості:
• Основне лікування спрямоване на корекцію основного захворювання.

5. Діабет, спричинений лікарськими засобами або токсинами

Опис:
• Деякі ліки та токсини можуть пошкодити бета-клітини або порушити їх функцію.

Приклади:
• Глюкокортикостероїди.
• Імуносупресанти (наприклад, інгібітори кальциневрину).
• Тіазидні діуретики.
• Алкоголь та токсичні речовини.

Механізм:
• Зниження секреції інсуліну без вираженої інсулінорезистентності.

6. Гестаційний діабет з прогресією

Опис:
• У деяких жінок гестаційний діабет переходить у перманентний діабет, пов’язаний із порушенням секреції інсуліну.

Особливості:
• Чутливість до інсуліну залишається нормальною, але здатність бета-клітин до компенсаторної секреції знижена.

7. Посттрансплантаційний діабет

Опис:
• Діабет, що виникає після трансплантації органів через вплив імунодепресантів (інгібіторів кальциневрину, кортикостероїдів).

Механізм:
• Ліки пошкоджують бета-клітини або пригнічують їх функцію.

ЗАКЛЮЧЕННЯ:

Форми діабету, не пов’язані з інсулінорезистентністю, різноманітні за своїми механізмами та причинами. Їх спільна риса — порушення секреції інсуліну при збереженій або частково зміненій чутливості тканин до нього. Діагностика та лікування цих форм вимагають індивідуального підходу, що включає генетичні тести, аналіз антитіл, функціональну діагностику підшлункової залози та терапію, спрямовану на усунення основної причини.

––––––––––––––––––––––

Лікування інсулінорезистентності німецькими гомеопатичними препаратами Dr. Reckeweg:

Для цілеспрямованого лікування інсулінорезистентності серед препаратів Dr. Reckeweg найбільш підходящими будуть R40 та R59, а також їх комбінація.

Основний препарат – R40!

✅ Мета: Покращує вуглеводний обмін, регулює роботу підшлункової залози, знижує рівень цукру та інсулінорезистентність.
✅ Дія:
— Покращує чутливість клітин до інсуліну.
— Регулює метаболізм вуглеводів та запобігає стрибкам рівня цукру.
— Покращує роботу печінки, підшлункової залози та судин.
✅ Прийом:
— 10 крапель 3 рази на день до їжі або розсмоктувати 1 таблетку 3 рази на день.
— Курс: 3 місяці, потім контроль рівня інсуліну та глюкози.

Додатковий препарат – R59 (при метаболічному синдромі та ожирінні)!

✅ Мета: Покращує жировий обмін, знижує віскеральний жир (який провокує інсулінорезистентність).
✅ Дія:
— Знижує інсулінорезистентність за рахунок зменшення ожиріння.
— Прискорює обмін речовин, підтримує печінку в переробці жирів.
✅ Прийом:
— 10 крапель 3 рази на день або 1 таблетка 3 рази на день.
— Курс: 2–3 місяці, потім повторний аналіз.

Як приймати в комбінації?
💊 Схема лікування інсулінорезистентності:

• Ранок: R40 + R59 (по 10 крапель або по 1 таблетці).
• День: R40 (10 крапель або 1 таблетка).
• Вечір: R40 + R59 (по 10 крапель або по 1 таблетці).
⏳ Курс: 3 місяці, потім аналіз крові на HOMA-IR (індекс інсулінорезистентності).

Додаткові рекомендації:

✅ Корекція харчування: Зменшення простих вуглеводів та збільшення білка.
✅ Фізична активність: Помірні навантаження 3–4 рази на тиждень покращують чутливість до інсуліну.
✅ Контроль метаболічних показників: Цукор, інсулін, HOMA-IR.

––––––––––––––––––––––

Заключення

Безметформінові стратегії лікування інсулінорезистентності охоплюють широкий спектр механізмів – від активації ядерних рецепторів до модуляції гормонів кишечнику та запалення. Тіазолідинедіони перепрограмовують метаболізм адіпоцитів, зменшуючи ліпотоксичність і запалення, що веде до відновлення чутливості інсулінових рецепторів у м’язах і печінці. Агоністи GLP-1 та інгібітори SGLT-2 знижують глікемію та масу тіла різними шляхами, в результаті чого покращується інсуліновий сигнал і знижується гіперінсулінемія. Антиоксиданти та протизапальні препарати впливають на патогенетичні фактори інсулінорезистентності – окислювальний стрес та хронічне запалення – і можуть служити допоміжними засобами для посилення ефекту. Нові розробки, такі як багатовалентні агоністи гормонів (наприклад, тирзепатид) або інгібітори негативних регуляторів інсулінового шляху (PTP1B, блокатори запальних каскадів), демонструють багатообіцяючі результати у поверненні рецепторів до чутливого стану.

Оптимальний підхід, ймовірно, включатиме комбінацію декількох препаратів, що впливають на різні рівні: покращення сигналу інсуліну в клітині, зниження навантажувальних факторів (гіперглікемія, ліпотоксичність), зменшення ваги та пригнічення хронічного запалення.

Індивідуалізована терапія, що враховує супутні захворювання (гіпертензію, дисліпідемію, жирову хворобу печінки), дозволить максимально використати синергію препаратів. Завдяки продовженню клінічних досліджень та появі нових агентів перспектива ефективного «перепрограмування» інсулінорезистентних рецепторів без метформіну стає все більш реальною, що дає надію на покращення результатів для пацієнтів з метаболічними порушеннями.

─────────────────────────────

Сподіваюся, цей переклад є точним і відповідає вашим очікуванням.
Вас може проконсультувати лікар вищої категорії, КМН, Перелигін І.В.
Інформація про лікарські препарати носить виключно ознайомчий характер. Ми не несемо відповідальності за можливі негативні наслідки їх використання.

25у.е.

В 1 капсулі міститься 450 мг сукросомального магнію.

Докладніше

104у.е.
(На замовлення)

Глутатіон найвищої якості – Toniiq Liposomal Glutathione містить потужну дозу глутатіону 500 мг у кожній порці...

Докладніше

22у.е.
(На замовлення)

Докладніше

33у.е.
(На замовлення)

Склад Acidum phosphoricum D12, Arsenicum album D8, Lycopodium D30, Natrium sulfuricum D12, Secale cornutum D6.

Докладніше

63у.е.
(На замовлення)

Середній вміст активних компонентів (на 2 таблетки): • α-ліпоєва кислота – 800 мг • PEA (пальмітоїлетано...

Докладніше

63у.е.
(На замовлення)

Вміст активних компонентів (на 1 таблетку): • α-ліпоєва кислота – 800 мг

Докладніше
Інформація про лікарські препарати носить виключно ознайомчий характер. Ми не несемо відповідальності за можливі негативні наслідки їх використання.

Связь с нами

Введите Ваше Ф.И.О.
Введите Ваш номер телефона.
Выберите удобный мессенджер для связи с Вами.
Введите удобное время для связи с Вами.
Введите суть обращения или Ваш вопрос.