GENESIS DNEPR
ЛІКАР-НЕВРОПАТОЛОГ
Ключ до здорового духу і тіла лежить у підтримці вашої нервової системи.
Підстави для звернення до лікаря-невролога:
- Біль у спині (остеохондрози та радикулопатії)
- Головний біль (кластерний головний біль, мігрень, головний біль напруги)
- Розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, мультисистемна атрофія
- Вікові порушення пам'яті (деменція)
- Міастенія та міастенічний синдром
- Невралгії: запалення трійчастого нерва, невралгія сідничного нерва...
- Епілепсія та епісиндроми
...
Підстави для звернення до лікаря-невролога:
- Біль у спині (остеохондрози та радикулопатії)
- Головний біль (кластерний головний біль, мігрень, головний біль напруги)
- Розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, мультисистемна атрофія
- Вікові порушення пам'яті (деменція)
- Міастенія та міастенічний синдром
- Невралгії: запалення трійчастого нерва, невралгія сідничного нерва...
- Епілепсія та епісиндроми
...
Ключ до здорового духу і тіла лежить у підтримці вашої нервової системи.
Підстави для звернення до лікаря-невролога:
- Біль у спині (остеохондрози та радикулопатії)
- Головний біль (кластерний головний біль, мігрень, головний біль напруги)
- Розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, мультисистемна атрофія
- Вікові порушення пам'яті (деменція)
- Міастенія та міастенічний синдром
- Невралгії: запалення трійчастого нерва, невралгія сідничного нерва...
- Епілепсія та епісиндроми
- Постінсультний стан, лікування хронічного порушення мозкового кровообігу
- Виведення з запою або алкогольної інтоксикації
Підстави для звернення до лікаря-невролога:
- Біль у спині (остеохондрози та радикулопатії)
- Головний біль (кластерний головний біль, мігрень, головний біль напруги)
- Розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, мультисистемна атрофія
- Вікові порушення пам'яті (деменція)
- Міастенія та міастенічний синдром
- Невралгії: запалення трійчастого нерва, невралгія сідничного нерва...
- Епілепсія та епісиндроми
- Постінсультний стан, лікування хронічного порушення мозкового кровообігу
- Виведення з запою або алкогольної інтоксикації
НАШІ ПЕРЕВАГИ
- лікар-невропатолог вищої категорії з досвідом роботи понад 20 років;
- власна клініко-діагностична лабораторія;
- широкий комплекс інструментальних обстежень організму;
- цілодобовий та денний стаціонар;
- можливість на базі клініки пройти курс масажу та кінезіотерапії;
- застосовуємо біоідентичні пелети та Кордицепс для покращення ефективності терапії;
- клініка працює щодня!
- власна клініко-діагностична лабораторія;
- широкий комплекс інструментальних обстежень організму;
- цілодобовий та денний стаціонар;
- можливість на базі клініки пройти курс масажу та кінезіотерапії;
- застосовуємо біоідентичні пелети та Кордицепс для покращення ефективності терапії;
- клініка працює щодня!
Шкіндер Ігор Станіславович
Лікар-невропатолог вищої категорії, досвід - понад 20 років роботи!
Спеціалізація
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ: Хвороба ПАРКІНСОНА, хвороби АЛЬЦГЕЙМЕРА, епілепсії, деменції, депресії, залежностей. ГОЛОВНИХ І СПИНАЛЬНИХ БОЛЕЙ ПОРУШЕНЬ СНУ
Поставити запитання
Фотогалерея
Поставити запитання
Інтерв'ю з лікарем
Чому болить спина? Розповідає лікар-невропатолог Ігор Шкіндер.
Як вижити після інсульту?
НАПРЯМКИ РОБОТИ ЛІКАРЯ-НЕВРОПАТОЛОГА
1
лікування болю в спині: радикуліти, грижі дисків, остеохондроз
Болі в спині є однією з найпоширеніших проблем, з якими стикаються люди у всіх вікових групах. Вони можуть бути викликані різними причинами, включаючи...
Болі в спині є однією з найпоширеніших проблем, з якими стикаються люди у всіх вікових групах. Вони можуть бути викликані різними причинами, включаючи радикуліти, грижі дисків, остеохондроз та інші захворювання хребта.
Одним з найбільш поширених захворювань хребта, що викликають болі в спині, є остеохондроз. Це хронічне захворювання, яке характеризується дегенеративними змінами в міжхребцевих дисках і суглобах хребта. При остеохондрозі диски втрачають свою еластичність і стають менш пружними, що призводить до зміщення хребців і виникнення болю.
Грижа диска - це ще одна поширена причина болів у спині. Грижа виникає, коли м'яке ядро міжхребцевого диска видавлюється через пошкоджену або ослаблену оболонку диска. Це може призвести до здавлення нервових закінчень і викликати гострий біль у спині, а також поширення болю вздовж нерва, що може призвести до оніміння, слабкості та інших симптомів.
Радикуліти - це запальні захворювання нерва, які можуть викликати болі в спині. Вони можуть бути викликані інфекцією, травмою або аутоімунними реакціями. Радикуліти часто супроводжуються гострими болями в спині, а також онімінням, слабкістю і змінами чутливості вздовж ураженого нерва.
Інші захворювання хребта, такі як сколіоз, спондильоз і спондилолістез, також можуть викликати болі в спині. Сколіоз - це вигин хребта вбік, який може призвести до болю і деформації хребта. Спондильоз - це дегенеративні зміни в хребцевих суглобах, які можуть викликати болі і обмеження рухів. Спондилолістез - це зміщення одного хребця відносно іншого, що може призвести до болю і нестабільності хребта.
Лікування болів у спині залежить від їх причини. У більшості випадків, консервативне лікування, таке як фізична терапія, медикаментозна терапія і вправи для спини, може допомогти впоратися з болем і поліпшити функцію хребта. Однак у деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання, особливо при наявності грижі диска або інших структурних змін хребта.
Болі в спині є серйозною проблемою, яка може значно обмежити звичайну життєдіяльність людини. Тому важливо звернутися до лікаря при появі болів у спині, щоб отримати точний діагноз і призначити відповідне лікування.
Больовий синдром у хребті може бути хронічним - це стійкі і тривалі болі, або гострим - коли порушується статико-динамічна функція хребта (людина не може стояти прямо, займає "знеболювальну" позу). Вона може локалізуватися в різних ділянках спини і віддавати в плечі, шию, грудну клітку або кінцівки. Біль – це лише симптом, викликаний певним захворюванням. При різних патологіях характер болю, як правило, відрізняється, але визначити правильний діагноз лише за характером болю сама людина не може.
Одним з найбільш поширених захворювань хребта, що викликають болі в спині, є остеохондроз. Це хронічне захворювання, яке характеризується дегенеративними змінами в міжхребцевих дисках і суглобах хребта. При остеохондрозі диски втрачають свою еластичність і стають менш пружними, що призводить до зміщення хребців і виникнення болю.
Грижа диска - це ще одна поширена причина болів у спині. Грижа виникає, коли м'яке ядро міжхребцевого диска видавлюється через пошкоджену або ослаблену оболонку диска. Це може призвести до здавлення нервових закінчень і викликати гострий біль у спині, а також поширення болю вздовж нерва, що може призвести до оніміння, слабкості та інших симптомів.
Радикуліти - це запальні захворювання нерва, які можуть викликати болі в спині. Вони можуть бути викликані інфекцією, травмою або аутоімунними реакціями. Радикуліти часто супроводжуються гострими болями в спині, а також онімінням, слабкістю і змінами чутливості вздовж ураженого нерва.
Інші захворювання хребта, такі як сколіоз, спондильоз і спондилолістез, також можуть викликати болі в спині. Сколіоз - це вигин хребта вбік, який може призвести до болю і деформації хребта. Спондильоз - це дегенеративні зміни в хребцевих суглобах, які можуть викликати болі і обмеження рухів. Спондилолістез - це зміщення одного хребця відносно іншого, що може призвести до болю і нестабільності хребта.
Лікування болів у спині залежить від їх причини. У більшості випадків, консервативне лікування, таке як фізична терапія, медикаментозна терапія і вправи для спини, може допомогти впоратися з болем і поліпшити функцію хребта. Однак у деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання, особливо при наявності грижі диска або інших структурних змін хребта.
Болі в спині є серйозною проблемою, яка може значно обмежити звичайну життєдіяльність людини. Тому важливо звернутися до лікаря при появі болів у спині, щоб отримати точний діагноз і призначити відповідне лікування.
Больовий синдром у хребті може бути хронічним - це стійкі і тривалі болі, або гострим - коли порушується статико-динамічна функція хребта (людина не може стояти прямо, займає "знеболювальну" позу). Вона може локалізуватися в різних ділянках спини і віддавати в плечі, шию, грудну клітку або кінцівки. Біль – це лише симптом, викликаний певним захворюванням. При різних патологіях характер болю, як правило, відрізняється, але визначити правильний діагноз лише за характером болю сама людина не може.
2
післяінсультний стан: порушення пам'яті, мови, письма, рухів рук і ніг. запаморочення, темні плями в очах, двоїння.
Постінсультний стан - це стан, який розвивається після інсульту і може тривати протягом тривалого часу. Він характеризується різними фізичними, емоцій...
Постінсультний стан - це стан, який розвивається після інсульту і може тривати протягом тривалого часу. Він характеризується різними фізичними, емоційними та когнітивними симптомами, які можуть суттєво вплинути на якість життя пацієнта.
Фізичні симптоми постінсультного стану можуть включати парези або паралічі, порушення координації рухів, судоми, втрату чутливості або больові відчуття. Ці симптоми ускладнюють виконання повсякденних завдань і можуть вимагати фізичної реабілітації для відновлення функцій.
Емоційні симптоми постінсультного стану включають депресію, тривогу, дратівливість, апатію або емоційну нестабільність. Пацієнти можуть відчувати зміни настрою та емоційні зриви, що може ускладнювати їх соціальне функціонування та взаємодію з оточуючими.
Когнітивні симптоми постінсультного стану можуть включати проблеми з пам'яттю, увагою, концентрацією, мовленням і розумінням. Пацієнти відчувають труднощі з орієнтацією в часі та просторі, а також з виконанням складних когнітивних завдань.
Лікування постінсультного стану спрямоване на покращення функціональної незалежності та якості життя пацієнта. Фізична реабілітація відіграє важливу роль у відновленні рухових функцій та покращенні фізичної активності. Це може включати фізичні вправи, масаж, фізіотерапію та інші методи.
Для лікування емоційних симптомів постінсультного стану важливі психологічна підтримка та психотерапія. Для управління депресією, тривогою або іншими психічними розладами призначається медикаментозна терапія.
Когнітивна реабілітація може допомогти пацієнтам покращити когнітивні функції та підвищити їх здатність до самообслуговування та соціальної адаптації. Це може включати тренування пам'яті, стратегії компенсації та різні когнітивні вправи.
Лікування постінсультного стану має бути індивідуалізованим і багатогранним, щоб враховувати всі симптоми та потреби пацієнта. Ранній початок реабілітації та медичного втручання може допомогти відновленню функцій та підвищенню якості життя після інсульту.
Фізичні симптоми постінсультного стану можуть включати парези або паралічі, порушення координації рухів, судоми, втрату чутливості або больові відчуття. Ці симптоми ускладнюють виконання повсякденних завдань і можуть вимагати фізичної реабілітації для відновлення функцій.
Емоційні симптоми постінсультного стану включають депресію, тривогу, дратівливість, апатію або емоційну нестабільність. Пацієнти можуть відчувати зміни настрою та емоційні зриви, що може ускладнювати їх соціальне функціонування та взаємодію з оточуючими.
Когнітивні симптоми постінсультного стану можуть включати проблеми з пам'яттю, увагою, концентрацією, мовленням і розумінням. Пацієнти відчувають труднощі з орієнтацією в часі та просторі, а також з виконанням складних когнітивних завдань.
Лікування постінсультного стану спрямоване на покращення функціональної незалежності та якості життя пацієнта. Фізична реабілітація відіграє важливу роль у відновленні рухових функцій та покращенні фізичної активності. Це може включати фізичні вправи, масаж, фізіотерапію та інші методи.
Для лікування емоційних симптомів постінсультного стану важливі психологічна підтримка та психотерапія. Для управління депресією, тривогою або іншими психічними розладами призначається медикаментозна терапія.
Когнітивна реабілітація може допомогти пацієнтам покращити когнітивні функції та підвищити їх здатність до самообслуговування та соціальної адаптації. Це може включати тренування пам'яті, стратегії компенсації та різні когнітивні вправи.
Лікування постінсультного стану має бути індивідуалізованим і багатогранним, щоб враховувати всі симптоми та потреби пацієнта. Ранній початок реабілітації та медичного втручання може допомогти відновленню функцій та підвищенню якості життя після інсульту.
3
лікування головних болів:
мігрень, кластерний біль, біль напруги
Головний біль — це біль з різною локалізацією будь-якої частини голови, включаючи волосисту частину, обличчя та верхню частину потиличної області.
Лі...
Лі...
Головний біль — це біль з різною локалізацією будь-якої частини голови, включаючи волосисту частину, обличчя та верхню частину потиличної області.
Лікування головних болів, включаючи мігрень, кластерний біль і біль напруги, може варіюватися залежно від типу та інтенсивності болю. Однак, загальні підходи до лікування головних болів включають наступні методи:
1. Медикаментозна терапія: Залежно від типу головного болю, лікар може призначити різні ліки для зняття болю та запобігання його виникненню. Наприклад, при мігрені можуть бути призначені препарати триптани або ерготаміни, а при кластерному болю - киснева терапія або препарати, що впливають на судинну систему.
2. Зміна способу життя: Деякі зміни в способі життя можуть допомогти зменшити частоту та інтенсивність головних болів. Це може включати регулярні фізичні вправи, дотримання регулярного режиму сну та відпочинку, управління стресом та уникнення тригерів, таких як певні продукти харчування або сильні запахи.
3. Розслаблюючі техніки: Техніки розслаблення, такі як глибоке дихання, медитація та йога, можуть допомогти зняти напругу та стрес, що може сприяти зменшенню головного болю.
4. Фізична терапія: Деякі види головного болю можуть бути пов'язані з м'язовою напругою або незручним положенням тіла. Фізична терапія, включаючи масаж, розтяжку та вправи для зміцнення м'язів, може допомогти зняти напругу та покращити симптоми.
5. Альтернативні методи: Деякі люди знаходять полегшення від головного болю за допомогою альтернативних методів, таких як акупунктура, гомеопатія або трав'яні препарати. Однак, перед використанням цих методів слід проконсультуватися з лікарем.
Важливо звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу та призначення найбільш ефективного лікування для вашого конкретного випадку. Самолікування або неправильне використання ліків можуть погіршити стан або викликати побічні ефекти.
Лікування головних болів, включаючи мігрень, кластерний біль і біль напруги, може варіюватися залежно від типу та інтенсивності болю. Однак, загальні підходи до лікування головних болів включають наступні методи:
1. Медикаментозна терапія: Залежно від типу головного болю, лікар може призначити різні ліки для зняття болю та запобігання його виникненню. Наприклад, при мігрені можуть бути призначені препарати триптани або ерготаміни, а при кластерному болю - киснева терапія або препарати, що впливають на судинну систему.
2. Зміна способу життя: Деякі зміни в способі життя можуть допомогти зменшити частоту та інтенсивність головних болів. Це може включати регулярні фізичні вправи, дотримання регулярного режиму сну та відпочинку, управління стресом та уникнення тригерів, таких як певні продукти харчування або сильні запахи.
3. Розслаблюючі техніки: Техніки розслаблення, такі як глибоке дихання, медитація та йога, можуть допомогти зняти напругу та стрес, що може сприяти зменшенню головного болю.
4. Фізична терапія: Деякі види головного болю можуть бути пов'язані з м'язовою напругою або незручним положенням тіла. Фізична терапія, включаючи масаж, розтяжку та вправи для зміцнення м'язів, може допомогти зняти напругу та покращити симптоми.
5. Альтернативні методи: Деякі люди знаходять полегшення від головного болю за допомогою альтернативних методів, таких як акупунктура, гомеопатія або трав'яні препарати. Однак, перед використанням цих методів слід проконсультуватися з лікарем.
Важливо звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу та призначення найбільш ефективного лікування для вашого конкретного випадку. Самолікування або неправильне використання ліків можуть погіршити стан або викликати побічні ефекти.
4
хвороба паркінсона: лікування скутості рухів, порушення координації; тремору рук, ніг і голови
Хвороба Паркінсона - це прогресуюче неврологічне захворювання, яке впливає на рух і координацію тіла. Основні симптоми хвороби Паркінсона включають тр...
Хвороба Паркінсона - це прогресуюче неврологічне захворювання, яке впливає на рух і координацію тіла. Основні симптоми хвороби Паркінсона включають тремтіння, жорсткість м'язів, повільність рухів і проблеми з рівновагою.
Лікування хвороби Паркінсона може включати такі підходи:
1. Медикаментозна терапія: Лікар може призначити різні ліки для управління симптомами хвороби Паркінсона. Деякі з них впливають на рівень дофаміну, хімічної речовини в мозку, яка відіграє ключову роль у контролі рухів.
2. Фізична терапія: Фізична терапія може допомогти покращити гнучкість, силу і координацію м'язів, а також покращити рівновагу. Різні вправи і техніки розтяжки можуть бути запропоновані фізіотерапевтом.
3. Ерготерапія: Ерготерапія допомагає людям з хворобою Паркінсона розвивати навички і стратегії, щоб справлятися з повсякденними завданнями і підтримувати незалежність.
4. Логопедична терапія: Хвороба Паркінсона може впливати на мову і голос пацієнта. Логопедична терапія може допомогти покращити артикуляцію, гучність і зрозумілість мови.
5. Хірургічні втручання: У деяких випадках може бути рекомендовано хірургічне втручання, таке як глибока стимуляція мозку, щоб покращити симптоми хвороби Паркінсона.
6. Підтримка і спосіб життя: Важливо отримати підтримку від сім'ї, друзів і фахівців, таких як психолог або соціальний працівник. Зміни в способі життя, такі як регулярні фізичні вправи, здорове харчування і управління стресом, також можуть допомогти управляти симптомами.
Важливо звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу і призначення найбільш ефективного лікування для вашого конкретного випадку хвороби Паркінсона. Самолікування або неправильне використання ліків можуть погіршити стан або викликати побічні ефекти.
Лікування хвороби Паркінсона може включати такі підходи:
1. Медикаментозна терапія: Лікар може призначити різні ліки для управління симптомами хвороби Паркінсона. Деякі з них впливають на рівень дофаміну, хімічної речовини в мозку, яка відіграє ключову роль у контролі рухів.
2. Фізична терапія: Фізична терапія може допомогти покращити гнучкість, силу і координацію м'язів, а також покращити рівновагу. Різні вправи і техніки розтяжки можуть бути запропоновані фізіотерапевтом.
3. Ерготерапія: Ерготерапія допомагає людям з хворобою Паркінсона розвивати навички і стратегії, щоб справлятися з повсякденними завданнями і підтримувати незалежність.
4. Логопедична терапія: Хвороба Паркінсона може впливати на мову і голос пацієнта. Логопедична терапія може допомогти покращити артикуляцію, гучність і зрозумілість мови.
5. Хірургічні втручання: У деяких випадках може бути рекомендовано хірургічне втручання, таке як глибока стимуляція мозку, щоб покращити симптоми хвороби Паркінсона.
6. Підтримка і спосіб життя: Важливо отримати підтримку від сім'ї, друзів і фахівців, таких як психолог або соціальний працівник. Зміни в способі життя, такі як регулярні фізичні вправи, здорове харчування і управління стресом, також можуть допомогти управляти симптомами.
Важливо звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу і призначення найбільш ефективного лікування для вашого конкретного випадку хвороби Паркінсона. Самолікування або неправильне використання ліків можуть погіршити стан або викликати побічні ефекти.
5
епілепсія: лікування втрати свідомості, порушень пам'яті, судом
Епілепсія - це хронічне неврологічне захворювання, яке характеризується повторюваними епізодами судом. Ці епізоди виникають через тимчасові зміни в ел...
Епілепсія - це хронічне неврологічне захворювання, яке характеризується повторюваними епізодами судом. Ці епізоди виникають через тимчасові зміни в електричній активності мозку, що призводить до різних симптомів, включаючи втрату свідомості, судоми, незвичайні відчуття та поведінку.
Епілепсія може бути викликана різними факторами, включаючи генетичну схильність, пошкодження мозку через травму або інфекцію, певні порушення розвитку мозку, пухлини або судинні порушення. Вона може розвиватися в будь-якому віці, але найчастіше починається в дитячому або похилому віці.
Лікування епілепсії включає такі підходи:
1. Лікарська терапія: Лікар може призначити протиепілептичні препарати для контролю та запобігання судомним нападам. Ці ліки допомагають стабілізувати електричну активність у мозку.
2. Хірургічне лікування: У деяких випадках, коли лікарська терапія неефективна, може бути рекомендовано хірургічне втручання. Це може включати видалення або розділення ділянки мозку, яка викликає судоми.
3. Кетогенна дієта: Кетогенна дієта, яка є низьковуглеводною та високожировою, може бути рекомендована для деяких пацієнтів з епілепсією. Ця дієта може допомогти зменшити частоту та інтенсивність судомних нападів.
4. Стимуляція блукаючого нерва: Стимуляція блукаючого нерва (VNS) - це процедура, при якій імплантується пристрій, схожий на кардіостимулятор, для стимуляції блукаючого нерва. Це може допомогти зменшити частоту та інтенсивність судомних нападів.
5. Підтримка та спосіб життя: Важливо отримати підтримку від сім'ї, друзів та фахівців, таких як психолог або соціальний працівник. Уникнення стресу, регулярні фізичні вправи, здорове харчування та достатній сон також можуть бути корисними для контролю судомних нападів.
Як і у випадку з хворобою Паркінсона, важливо звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу та призначення найбільш ефективного лікування для вашого конкретного випадку епілепсії. Самолікування або неправильне використання ліків можуть бути небезпечними та неефективними.
Епілепсія може бути викликана різними факторами, включаючи генетичну схильність, пошкодження мозку через травму або інфекцію, певні порушення розвитку мозку, пухлини або судинні порушення. Вона може розвиватися в будь-якому віці, але найчастіше починається в дитячому або похилому віці.
Лікування епілепсії включає такі підходи:
1. Лікарська терапія: Лікар може призначити протиепілептичні препарати для контролю та запобігання судомним нападам. Ці ліки допомагають стабілізувати електричну активність у мозку.
2. Хірургічне лікування: У деяких випадках, коли лікарська терапія неефективна, може бути рекомендовано хірургічне втручання. Це може включати видалення або розділення ділянки мозку, яка викликає судоми.
3. Кетогенна дієта: Кетогенна дієта, яка є низьковуглеводною та високожировою, може бути рекомендована для деяких пацієнтів з епілепсією. Ця дієта може допомогти зменшити частоту та інтенсивність судомних нападів.
4. Стимуляція блукаючого нерва: Стимуляція блукаючого нерва (VNS) - це процедура, при якій імплантується пристрій, схожий на кардіостимулятор, для стимуляції блукаючого нерва. Це може допомогти зменшити частоту та інтенсивність судомних нападів.
5. Підтримка та спосіб життя: Важливо отримати підтримку від сім'ї, друзів та фахівців, таких як психолог або соціальний працівник. Уникнення стресу, регулярні фізичні вправи, здорове харчування та достатній сон також можуть бути корисними для контролю судомних нападів.
Як і у випадку з хворобою Паркінсона, важливо звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу та призначення найбільш ефективного лікування для вашого конкретного випадку епілепсії. Самолікування або неправильне використання ліків можуть бути небезпечними та неефективними.
6
тривожні розлади:
відчуття тривоги, підвищена плаксивість, клубок у горлі, хронічна втома, тахікардія, відчуття жару
Тривожні розлади - це психічні захворювання, які характеризуються відчуттям постійної тривоги, занепокоєння та страху. Вони можуть включати такі розла...
Тривожні розлади - це психічні захворювання, які характеризуються відчуттям постійної тривоги, занепокоєння та страху. Вони можуть включати такі розлади, як загальний тривожний розлад (ЗТР), панічний розлад, соціальний тривожний розлад, фобії та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Симптоми тривожних розладів:
- Відчуття нестабільності або занепокоєння
- Сильні переживання та страхи
- Труднощі з концентрацією та зосередженістю
- Нервозність та дратівливість
- Фізичні симптоми, такі як підвищене серцебиття, пітливість, тремтіння та запаморочення
- Проблеми зі сном, включаючи безсоння
Лікування тривожних розладів може включати такі підходи:
1. Психотерапія: Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є найпоширенішим видом психотерапії для лікування тривожних розладів. Вона допомагає людям змінити негативні думки та поведінку, пов'язані з тривогою. Інші види терапії, такі як психодинамічна терапія та інтерперсональна терапія, також можуть бути ефективними.
2. Лікарська терапія: Лікар може призначити анксиолітики (препарати проти тривоги) або антидепресанти для лікування тривожних розладів. Ці ліки допомагають зменшити симптоми тривоги та покращити настрій.
3. Релаксаційні та стресові методи: Техніки релаксації, такі як глибоке дихання, медитація, йога та прогресивна м'язова релаксація, можуть допомогти знизити рівень тривоги та покращити загальне благополуччя.
4. Зміна способу життя: Здоровий спосіб життя, що включає регулярні фізичні вправи, здорове харчування, достатній сон та уникнення шкідливих звичок (наприклад, вживання алкоголю або куріння), може допомогти знизити рівень тривоги.
5. Підтримка та самодопомога: Отримання підтримки від близьких людей, приєднання до груп підтримки та використання методів самодопомоги, таких як ведення щоденника або використання додатків для медитації та релаксації, також можуть бути корисними.
Важливо звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу та призначення найбільш ефективного лікування для вашого конкретного випадку тривожного розладу. Самолікування або неправильне використання ліків можуть бути небезпечними та неефективними.
Симптоми тривожних розладів:
- Відчуття нестабільності або занепокоєння
- Сильні переживання та страхи
- Труднощі з концентрацією та зосередженістю
- Нервозність та дратівливість
- Фізичні симптоми, такі як підвищене серцебиття, пітливість, тремтіння та запаморочення
- Проблеми зі сном, включаючи безсоння
Лікування тривожних розладів може включати такі підходи:
1. Психотерапія: Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є найпоширенішим видом психотерапії для лікування тривожних розладів. Вона допомагає людям змінити негативні думки та поведінку, пов'язані з тривогою. Інші види терапії, такі як психодинамічна терапія та інтерперсональна терапія, також можуть бути ефективними.
2. Лікарська терапія: Лікар може призначити анксиолітики (препарати проти тривоги) або антидепресанти для лікування тривожних розладів. Ці ліки допомагають зменшити симптоми тривоги та покращити настрій.
3. Релаксаційні та стресові методи: Техніки релаксації, такі як глибоке дихання, медитація, йога та прогресивна м'язова релаксація, можуть допомогти знизити рівень тривоги та покращити загальне благополуччя.
4. Зміна способу життя: Здоровий спосіб життя, що включає регулярні фізичні вправи, здорове харчування, достатній сон та уникнення шкідливих звичок (наприклад, вживання алкоголю або куріння), може допомогти знизити рівень тривоги.
5. Підтримка та самодопомога: Отримання підтримки від близьких людей, приєднання до груп підтримки та використання методів самодопомоги, таких як ведення щоденника або використання додатків для медитації та релаксації, також можуть бути корисними.
Важливо звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу та призначення найбільш ефективного лікування для вашого конкретного випадку тривожного розладу. Самолікування або неправильне використання ліків можуть бути небезпечними та неефективними.
7
лікування хвороби альцгеймера: порушення пам'яті та уваги, складнощі засвоєння нового, апатія, агресія, депресія, манії, галюцинації.
Хвороба Альцгеймера - це прогресуюче неврологічне захворювання, яке є найбільш поширеною формою деменції. Вона характеризується поступовою втратою пам...
Хвороба Альцгеймера - це прогресуюче неврологічне захворювання, яке є найбільш поширеною формою деменції. Вона характеризується поступовою втратою пам'яті, когнітивних здібностей та змінами в поведінці і особистості.
Симптоми хвороби Альцгеймера включають забудькуватість, труднощі з орієнтацією в часі та просторі, проблеми з вирішенням простих завдань, труднощі в спілкуванні, зміни в настрої та поведінці, втрату інтересу до раніше улюблених справ та активностей, а також проблеми з самообслуговуванням.
Причини розвитку хвороби Альцгеймера до кінця не вивчені, але вважається, що головну роль відіграють генетичні та навколишні фактори. Наразі немає лікування від цього захворювання, і лікування спрямоване на пом'якшення симптомів та уповільнення прогресування хвороби.
Лікування хвороби Альцгеймера включає фармакологічну терапію, таку як препарати, що покращують когнітивні функції та уповільнюють прогресування захворювання, а також психосоціальну підтримку, що включає психологічну допомогу пацієнту та його близьким, навчання та поради щодо догляду за хворим.
Підходи до лікування хвороби Альцгеймера:
1. Фармакотерапія: Лікар може призначити ліки, які можуть допомогти уповільнити прогресування хвороби та покращити симптоми. Наприклад, інгібітори холінестерази, такі як донепезил та ривастигмін, можуть покращити пам'ять та когнітивні функції. Також можуть бути призначені антидепресанти або антипсихотичні препарати для управління супутніми психічними симптомами.
2. Психосоціальна підтримка: Пацієнти з хворобою Альцгеймера повинні отримувати психосоціальну підтримку від фахівців, які забезпечують інформацією про хворобу всю родину.
3. Регулярна фізична активність: Фізична активність може бути корисною для уповільнення прогресування хвороби Альцгеймера та покращення загального фізичного і психічного благополуччя. Рекомендується регулярна помірна фізична активність, така як ходьба або плавання.
4. Когнітивна стимуляція: Різні когнітивні вправи та тренування можуть допомогти зберегти когнітивні функції та покращити пам'ять у пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Це може включати розв'язання головоломок, читання, ігри на пам'ять або участь у програмі тренування мозку.
5. Догляд за собою та підтримка оточуючих: Важливо забезпечити пацієнту з хворобою Альцгеймера безпечне та підтримуюче середовище. Це може включати створення структурованого розкладу, допомогу у виконанні щоденних завдань, забезпечення правильного харчування та достатнього відпочинку.
Важливо якомога раніше звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу та призначення найбільш ефективного лікування для вашого конкретного випадку хвороби Альцгеймера. Лікування повинно бути індивідуальним і базуватися на конкретних потребах пацієнта.
Симптоми хвороби Альцгеймера включають забудькуватість, труднощі з орієнтацією в часі та просторі, проблеми з вирішенням простих завдань, труднощі в спілкуванні, зміни в настрої та поведінці, втрату інтересу до раніше улюблених справ та активностей, а також проблеми з самообслуговуванням.
Причини розвитку хвороби Альцгеймера до кінця не вивчені, але вважається, що головну роль відіграють генетичні та навколишні фактори. Наразі немає лікування від цього захворювання, і лікування спрямоване на пом'якшення симптомів та уповільнення прогресування хвороби.
Лікування хвороби Альцгеймера включає фармакологічну терапію, таку як препарати, що покращують когнітивні функції та уповільнюють прогресування захворювання, а також психосоціальну підтримку, що включає психологічну допомогу пацієнту та його близьким, навчання та поради щодо догляду за хворим.
Підходи до лікування хвороби Альцгеймера:
1. Фармакотерапія: Лікар може призначити ліки, які можуть допомогти уповільнити прогресування хвороби та покращити симптоми. Наприклад, інгібітори холінестерази, такі як донепезил та ривастигмін, можуть покращити пам'ять та когнітивні функції. Також можуть бути призначені антидепресанти або антипсихотичні препарати для управління супутніми психічними симптомами.
2. Психосоціальна підтримка: Пацієнти з хворобою Альцгеймера повинні отримувати психосоціальну підтримку від фахівців, які забезпечують інформацією про хворобу всю родину.
3. Регулярна фізична активність: Фізична активність може бути корисною для уповільнення прогресування хвороби Альцгеймера та покращення загального фізичного і психічного благополуччя. Рекомендується регулярна помірна фізична активність, така як ходьба або плавання.
4. Когнітивна стимуляція: Різні когнітивні вправи та тренування можуть допомогти зберегти когнітивні функції та покращити пам'ять у пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Це може включати розв'язання головоломок, читання, ігри на пам'ять або участь у програмі тренування мозку.
5. Догляд за собою та підтримка оточуючих: Важливо забезпечити пацієнту з хворобою Альцгеймера безпечне та підтримуюче середовище. Це може включати створення структурованого розкладу, допомогу у виконанні щоденних завдань, забезпечення правильного харчування та достатнього відпочинку.
Важливо якомога раніше звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу та призначення найбільш ефективного лікування для вашого конкретного випадку хвороби Альцгеймера. Лікування повинно бути індивідуальним і базуватися на конкретних потребах пацієнта.
8
виведення із запою: сильна інтоксикація (отруєння) організму
Виведення із запою вимагає медичного втручання і може включати такі підходи:
1. Медикаментозне лікування: Лікар може призначити ліки, які допоможуть ...
1. Медикаментозне лікування: Лікар може призначити ліки, які допоможуть ...
Виведення із запою вимагає медичного втручання і може включати такі підходи:
1. Медикаментозне лікування: Лікар може призначити ліки, які допоможуть впоратися з симптомами запою та усунути інтоксикацію організму. Це можуть бути препарати, які допомагають впоратися з абстинентним синдромом, такі як бензодіазепіни або антиконвульсанти.
2. Регулярне спостереження та медичний контроль: Пацієнти, які виходять із запою, повинні перебувати під медичним наглядом і контролем. Лікар буде стежити за станом пацієнта, оцінювати його фізичний і психічний стан та коригувати лікування за потреби.
3. Психологічна підтримка: Пацієнти, які виходять із запою, можуть потребувати психологічної підтримки, щоб впоратися з емоційними та психічними наслідками запою. Психолог або психотерапевт допомагає пацієнту розробити стратегії запобігання рецидивам і впоратися з можливими проблемами, пов'язаними із запоєм.
4. Підтримка оточуючих: Важливо, щоб пацієнт отримував підтримку від своїх близьких і оточуючих людей. Це може включати створення безпечного і підтримуючого середовища, допомогу у виконанні повсякденних завдань, заохочення здорового способу життя та надання емоційної підтримки.
Виведення із запою є складним і індивідуальним процесом, який вимагає медичного нагляду і підтримки. Важливо негайно звернутися до лікаря для отримання професійної допомоги і розробки плану лікування, найбільш підходящого для вашого конкретного випадку запою.
1. Медикаментозне лікування: Лікар може призначити ліки, які допоможуть впоратися з симптомами запою та усунути інтоксикацію організму. Це можуть бути препарати, які допомагають впоратися з абстинентним синдромом, такі як бензодіазепіни або антиконвульсанти.
2. Регулярне спостереження та медичний контроль: Пацієнти, які виходять із запою, повинні перебувати під медичним наглядом і контролем. Лікар буде стежити за станом пацієнта, оцінювати його фізичний і психічний стан та коригувати лікування за потреби.
3. Психологічна підтримка: Пацієнти, які виходять із запою, можуть потребувати психологічної підтримки, щоб впоратися з емоційними та психічними наслідками запою. Психолог або психотерапевт допомагає пацієнту розробити стратегії запобігання рецидивам і впоратися з можливими проблемами, пов'язаними із запоєм.
4. Підтримка оточуючих: Важливо, щоб пацієнт отримував підтримку від своїх близьких і оточуючих людей. Це може включати створення безпечного і підтримуючого середовища, допомогу у виконанні повсякденних завдань, заохочення здорового способу життя та надання емоційної підтримки.
Виведення із запою є складним і індивідуальним процесом, який вимагає медичного нагляду і підтримки. Важливо негайно звернутися до лікаря для отримання професійної допомоги і розробки плану лікування, найбільш підходящого для вашого конкретного випадку запою.
9
холтер-моніторинг серцево-судинної системи
Холтер-моніторинг - це процедура безперервного запису електричної активності серця протягом тривалого часу, зазвичай від 24 до 48 годин. Для цього пац...
Холтер-моніторинг - це процедура безперервного запису електричної активності серця протягом тривалого часу, зазвичай від 24 до 48 годин. Для цього пацієнту надягається спеціальний пристрій, званий холтером, який записує дані про серцевий ритм протягом усього періоду носіння.
Ця процедура дозволяє лікарям оцінити електричну активність серця в повсякденних умовах, зокрема під час виконання різних фізичних активностей та під час сну. Це може допомогти виявити аномалії в серцевому ритмі, такі як аритмії або недостатність кровообігу.
Холтер-моніторинг зазвичай використовується для діагностики різних серцево-судинних захворювань, таких як миготлива аритмія, синдром слабкості синусового вузла, порушення провідності серця та інші. Це також може бути корисним для оцінки ефективності лікування або для моніторингу серцевої активності у пацієнтів з високим ризиком серцево-судинних захворювань.
Холтер-моніторинг є безпечною процедурою, однак носій пристрою повинен уникати вологих умов, щоб уникнути пошкодження пристрою. Після завершення процедури дані аналізуються спеціалістом, і результати використовуються для постановки діагнозу та розробки плану лікування.
Ця процедура дозволяє лікарям оцінити електричну активність серця в повсякденних умовах, зокрема під час виконання різних фізичних активностей та під час сну. Це може допомогти виявити аномалії в серцевому ритмі, такі як аритмії або недостатність кровообігу.
Холтер-моніторинг зазвичай використовується для діагностики різних серцево-судинних захворювань, таких як миготлива аритмія, синдром слабкості синусового вузла, порушення провідності серця та інші. Це також може бути корисним для оцінки ефективності лікування або для моніторингу серцевої активності у пацієнтів з високим ризиком серцево-судинних захворювань.
Холтер-моніторинг є безпечною процедурою, однак носій пристрою повинен уникати вологих умов, щоб уникнути пошкодження пристрою. Після завершення процедури дані аналізуються спеціалістом, і результати використовуються для постановки діагнозу та розробки плану лікування.
Поставити запитання
Інші напрями клініки:
Холецистит. Запалення жовчного міхура - що це таке, в чому небезпека і як лікувати. Хірург Щевцов
Лікарі Перелигін І.В. та Шевцов А.Н. про пластичну хірургію в клініці Genesis Dnepr. Чому саме тут?
Біоідентична терапія, пелети, біоідентичні гормони. Інтерв'ю з лікарем Ігорем Перелигіним
Схуднути без шкоди. Лікування діабету. Книга "Червона таблетка для зниження ваги".
Екскурсія по клініці Genesis Dnipro | Пологовий будинок, пластична хірургія, терапія, детоксикація...
Нетримання сечі у жінок. Лікування лазером без болю і без операції
Що таке ЛІПОСАКЦІЯ? Лазерна ліпосакція, віброліпосакція, ультразвукова ліпосакція.|Хірург Щевцов
Лікування геморою та анальної тріщини. Проктологія в клініці Genesis Dnipro. Рябчинська Ольга.
Що таке плазмаферез або плазменне очищення крові. Клініка Genesis Dnepr
1. ЗАПИС ПО ТЕЛЕФОНУ:
+38(067) 544-68-282. ЗАПИС НА ОЧНИЙ ПРИЙОМ:
Записатися на очний прийом3. ЗАПИС НА ПЛАТНУ ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТАЦІЮ:
Записатися на онлайн-консультацію
Неврологічні розлади
‼️ Багато психічних розладів та медичних захворювань мають симптоми, подібні до депресії. Якщо ви відчуваєте тривалу втому та маєте проблеми зі сном, вам може здатися, що у вас депресія, хоча насправді причина вашого самопочуття в іншому.
⁉️ Які психічні та медичні стани можна сплутати з депресією та чим вони все ж відрізняються?
⭕️ Анемія
Коли в організмі недостатньо здорових еритроцитів, які доставляють кисень до внутрішніх органів, ви можете відчувати втому та слабкість, які також є симпто...
⁉️ Які психічні та медичні стани можна сплутати з депресією та чим вони все ж відрізняються?
⭕️ Анемія
Коли в організмі недостатньо здорових еритроцитів, які доставляють кисень до внутрішніх органів, ви можете відчувати втому та слабкість, які також є симпто...
‼️ Багато психічних розладів та медичних захворювань мають симптоми, подібні до депресії. Якщо ви відчуваєте тривалу втому та маєте проблеми зі сном, вам може здатися, що у вас депресія, хоча насправді причина вашого самопочуття в іншому.
⁉️ Які психічні та медичні стани можна сплутати з депресією та чим вони все ж відрізняються?
⭕️ Анемія
Коли в організмі недостатньо здорових еритроцитів, які доставляють кисень до внутрішніх органів, ви можете відчувати втому та слабкість, які також є симптомами депресії. Але анемія також має ознаки, які не властиві людям з депресією. Це задишка, відчуття холоду, запаморочення, головний біль, проблеми зі шкірою.
⭕️ Тривога
Іноді тривога є симптомом депресії або може спровокувати її. Також людина одночасно може мати і депресію, і тривогу. Дратівливість, проблеми зі сном та здатністю зосередитися властиві для обох станів. Точний діагноз зможе визначити лікар.
⭕️ Розлад дефіциту уваги та гіперактивності
Стрес від життя з РДУГ може спровокувати ситуативну депресію. Якщо ви лікуєте цей розлад, симптоми депресії можуть послаблюватися або зникати.
⭕️ Біполярний розлад
При біполярному розладі епізоди депресії чергуються з періодами піднесеного настрою та нереалістичного оптимізму. Під час депресивного періоду ви можете відчувати смуток, безнадію та втрату інтересу до життя, але згодом — ейфорію, енергійність або дратівливість. Це не є симптоми депресії.
⭕️ Хронічна втома
Втома є поширеним симптомом депресії, але також є основною ознакою синдрому хронічної втоми. Хронічна втома може спровокувати проблеми із пам’яттю, концентрацією та сном. Точний діагноз зможе поставити лікар.
⭕️ Цукровий діабет
Депресія та діабет також можуть бути схожі. Стрес, який провокує діабет, може викликати депресію. Слабкість та втома є симптомами обох станів. Але якщо у вас є відчуття сильної спраги, затуманення зору, оніміння рук або ніг, повільне загоєння виразок, часте сечовипускання, — це не депресія.
⭕️ Фіброміалгія
Це захворювання, при якому виникає хронічний м'язовий біль та втома. Людина з фіброміалгією також може мати депресію. Але фіброміалгія має специфічні симптоми, наприклад, підвищену чутливість, спазми м’язів, глибокий пекучий біль, оніміння та поколювання в кінцівках.
⭕️ Гіперкальціємія
Млявість, поганий настрій, втрата пам’яті та дратівливість є поширеними симптомами депресії. Вони також є ознаками високого рівня кальцію в крові. Якщо у вас є ці симптоми, ваш лікар може призначити аналіз крові, щоб визначити точний діагноз.
⭕️ Гіпотиреоз
Гіпотиреоз, захворювання щитовидної залози, часто помилково діагностують як депресію. Адже коли щитовидна залоза має знижену функцію, це може вплинути на ваші емоції. Деяким пацієнтам з гіпотиреозом помилково призначають антидепресанти, хоча їм потрібно лікувати щитовидну залозу.
⭕️ Посттравматичний стресовий розлад
Емоційні труднощі, проблеми зі сном та концентрацією, роздратування, гнів є симптомами як депресії, так і ПТСР. Але ПТСР виникає після травматичної події. Якщо ви маєте спогади або кошмари пов’язані з певною подією — це може свідчити про ПТСР.
⭕️ Дефіцит вітаміну D
Вітамін D допомагає організму добре функціонувати. Ознаками того, що ви не отримуєте достатньо вітаміну D, є слабкість, біль, втома та зміни настрою. Їх також можна помилково прийняти за депресію. Ваш лікар може призначити аналіз крові, щоб зрозуміти, що саме викликає перелічені симптоми.
❤️🩹 Будьте турботливими та уважними до себе, дбайте про своє фізичне та психічне здоров’я. Та не забувайте: лише лікар може встановити діагноз та призначити лікування для найшвидшого відновлення.
⁉️ Які психічні та медичні стани можна сплутати з депресією та чим вони все ж відрізняються?
⭕️ Анемія
Коли в організмі недостатньо здорових еритроцитів, які доставляють кисень до внутрішніх органів, ви можете відчувати втому та слабкість, які також є симптомами депресії. Але анемія також має ознаки, які не властиві людям з депресією. Це задишка, відчуття холоду, запаморочення, головний біль, проблеми зі шкірою.
⭕️ Тривога
Іноді тривога є симптомом депресії або може спровокувати її. Також людина одночасно може мати і депресію, і тривогу. Дратівливість, проблеми зі сном та здатністю зосередитися властиві для обох станів. Точний діагноз зможе визначити лікар.
⭕️ Розлад дефіциту уваги та гіперактивності
Стрес від життя з РДУГ може спровокувати ситуативну депресію. Якщо ви лікуєте цей розлад, симптоми депресії можуть послаблюватися або зникати.
⭕️ Біполярний розлад
При біполярному розладі епізоди депресії чергуються з періодами піднесеного настрою та нереалістичного оптимізму. Під час депресивного періоду ви можете відчувати смуток, безнадію та втрату інтересу до життя, але згодом — ейфорію, енергійність або дратівливість. Це не є симптоми депресії.
⭕️ Хронічна втома
Втома є поширеним симптомом депресії, але також є основною ознакою синдрому хронічної втоми. Хронічна втома може спровокувати проблеми із пам’яттю, концентрацією та сном. Точний діагноз зможе поставити лікар.
⭕️ Цукровий діабет
Депресія та діабет також можуть бути схожі. Стрес, який провокує діабет, може викликати депресію. Слабкість та втома є симптомами обох станів. Але якщо у вас є відчуття сильної спраги, затуманення зору, оніміння рук або ніг, повільне загоєння виразок, часте сечовипускання, — це не депресія.
⭕️ Фіброміалгія
Це захворювання, при якому виникає хронічний м'язовий біль та втома. Людина з фіброміалгією також може мати депресію. Але фіброміалгія має специфічні симптоми, наприклад, підвищену чутливість, спазми м’язів, глибокий пекучий біль, оніміння та поколювання в кінцівках.
⭕️ Гіперкальціємія
Млявість, поганий настрій, втрата пам’яті та дратівливість є поширеними симптомами депресії. Вони також є ознаками високого рівня кальцію в крові. Якщо у вас є ці симптоми, ваш лікар може призначити аналіз крові, щоб визначити точний діагноз.
⭕️ Гіпотиреоз
Гіпотиреоз, захворювання щитовидної залози, часто помилково діагностують як депресію. Адже коли щитовидна залоза має знижену функцію, це може вплинути на ваші емоції. Деяким пацієнтам з гіпотиреозом помилково призначають антидепресанти, хоча їм потрібно лікувати щитовидну залозу.
⭕️ Посттравматичний стресовий розлад
Емоційні труднощі, проблеми зі сном та концентрацією, роздратування, гнів є симптомами як депресії, так і ПТСР. Але ПТСР виникає після травматичної події. Якщо ви маєте спогади або кошмари пов’язані з певною подією — це може свідчити про ПТСР.
⭕️ Дефіцит вітаміну D
Вітамін D допомагає організму добре функціонувати. Ознаками того, що ви не отримуєте достатньо вітаміну D, є слабкість, біль, втома та зміни настрою. Їх також можна помилково прийняти за депресію. Ваш лікар може призначити аналіз крові, щоб зрозуміти, що саме викликає перелічені симптоми.
❤️🩹 Будьте турботливими та уважними до себе, дбайте про своє фізичне та психічне здоров’я. Та не забувайте: лише лікар може встановити діагноз та призначити лікування для найшвидшого відновлення.
Поставити запитання
Украина, г. Днепр,
ул. 25 Сичеславской Бригады (ул. Рыбинская), 119-120
ул. 25 Сичеславской Бригады (ул. Рыбинская), 119-120
широта: 48.43154848
долгота: 35.0320729
Побудувати маршрут
долгота: 35.0320729
Работаем ежедневно:
ivf.genesis.dnepr@gmail.com
