ЧЕК-АП (чек-ап) - це медичне обстеження, яке проводиться з метою профілактики та раннього виявлення захворювань. Чек-ап є своєрідним "медичним оглядом" і дозволяє оцінити загальний стан здоров'я людини, виявити ризики розвитку певних захворювань та вжити необхідних заходів для їх запобігання.

Під час чек-апу проводиться комплексне обстеження, яке включає різні лабораторні та інструментальні дослідження. Конкретний набір процедур може відрізнятися залежно від статі, віку та загального стану здоров'я пацієнта.

Основні етапи чек-апу включають:

1. Збір анамнезу. Лікар задає пацієнту питання про його загальний стан здоров'я, наявність хронічних захворювань, спадковість та інші фактори, які можуть вплинути на його здоров'я.

2. Загальний огляд. Лікар оглядає пацієнта, перевіряє його пульс, артеріальний тиск, стан шкіри, слуху, зору та інших органів і систем.

3. Лабораторні дослідження. Під час чек-апу проводяться різні аналізи крові та сечі, які дозволяють виявити наявність або відсутність певних захворювань, а також оцінити роботу внутрішніх органів.

4. Інструментальні дослідження. Залежно від індивідуальних показників пацієнта можуть бути призначені додаткові процедури, такі як УЗД, рентген, ЕКГ тощо. Ці дослідження дозволяють більш детально вивчити стан певних органів і систем.

5. Консультації спеціалістів. Під час чек-апу пацієнт може бути направлений на консультацію до вузьких спеціалістів, таких як кардіолог, гастроентеролог, гінеколог (для жінок), уролог (для чоловіків) тощо. Це дозволяє виявити проблеми в роботі конкретних органів і систем та вжити відповідних заходів.

Чек-ап є важливим профілактичним заходом, який дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях, коли вони ще не проявилися симптомами. Це дозволяє розпочати лікування раніше і збільшує шанси на повне одужання.

Крім того, чек-ап дозволяє оцінити загальний стан здоров'я і виявити фактори ризику, такі як неправильне харчування, недостатня фізична активність, куріння тощо. На основі отриманих даних лікар може дати рекомендації щодо зміни способу життя і запропонувати спеціальні програми з профілактики захворювань.

Чек-ап рекомендується проводити регулярно, особливо людям старше 40 років або тим, хто має хронічні захворювання. Однак, навіть молодим і здоровим людям рекомендується проводити чек-ап хоча б раз на рік для контролю свого здоров'я і запобігання можливим проблемам.

Чек-ап - це важлива профілактична процедура, яка дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях і запобігти їх розвитку. Регулярне проведення чек-апів допомагає підтримувати здоров'я і покращувати якість життя.

Консультація терапевта онлайн - це можливість отримати медичну пораду та рекомендації від лікаря через інтернет. Лікар може провести огляд пацієнта, поставити запитання про його стан здоров'я та симптоми, а також надати рекомендації щодо діагностики та лікування.

Онлайн-консультації терапевта особливо корисні у випадках, коли пацієнт не може відвідати лікаря особисто через віддаленість або обмеження часу. Також це зручно для тих, хто віддає перевагу збереженню конфіденційності або має обмежені фінансові можливості.

Під час онлайн-консультації терапевт може ставити запитання про симптоми та історію захворювання, а також просити пацієнта надати додаткову інформацію, наприклад, результати аналізів або фотографії. На основі отриманих даних лікар може поставити попередній діагноз і запропонувати рекомендації щодо подальших дій.

Онлайн-консультації терапевта можуть бути корисними при таких станах, як застуда, грип, алергія, харчове отруєння, невеликі травми та інші незначні захворювання. У випадку більш серйозних або складних випадків лікар може рекомендувати відвідати особисто поліклініку або лікарню для додаткового обстеження.

Онлайн-консультації терапевта не замінюють повноцінний огляд і особисту взаємодію з лікарем, але можуть бути корисними в деяких випадках. Важливо пам'ятати, що онлайн-консультація не може замінити професійну медичну допомогу, особливо у випадках, що вимагають термінового втручання або складної діагностики.

Онлайн-консультації терапевта можуть бути корисними для отримання медичної поради та рекомендацій, особливо у випадках незначних захворювань або для контролю хронічних станів. Однак, важливо пам'ятати, що вони не замінюють повноцінну медичну допомогу та особистий огляд лікаря.

Денситометрія - це метод вимірювання щільності кісткової тканини. Він використовується для оцінки щільності кісток і визначення ризику розвитку остеопорозу. Денситометрія зазвичай проводиться за допомогою спеціального апарату, який випромінює невелику кількість рентгенівського випромінювання і вимірює його поглинання кістковою тканиною.

Денситометрія може бути корисною в таких випадках:
- Оцінка ризику розвитку остеопорозу у жінок після менопаузи та у чоловіків старше 50 років.
- Моніторинг ефективності лікування остеопорозу.
- Оцінка ризику переломів у пацієнтів з низькою щільністю кісток.
- Оцінка стану кісток перед початком лікування глюкокортикостероїдами або іншими лікарськими препаратами, які можуть негативно впливати на кісткову тканину.

Денситометрія є безпечною процедурою, і доза радіації, отримана під час дослідження, дуже низька. Зазвичай денситометрія проводиться на спині, тазі, стопі ніг або передпліччях.

Результати денситометрії виражаються у вигляді T- та Z-оцінок. T-оцінка порівнює щільність кісток пацієнта з щільністю кісток молодих здорових людей того ж статі, а Z-оцінка порівнює з щільністю кісток людей того ж віку і статі. Негативні значення вказують на низьку щільність кісток і підвищений ризик розвитку остеопорозу.

Денситометрія може бути призначена лікарем терапевтом або ревматологом при підозрі на остеопороз або для контролю стану кісток у пацієнтів з уже встановленим діагнозом. Важливо обговорити зі своїм лікарем необхідність проведення цього дослідження та інтерпретацію його результатів.

Спірометрія - це метод функціонального дослідження легень, який дозволяє виміряти об'єми та швидкості потоку повітря, що проходить через дихальну систему. Вона використовується для оцінки функції легень, виявлення порушень дихання та діагностики різних захворювань легень, таких як астма, ХОЗЛ, обструктивний бронхіт та інші.

Спірометрія проводиться за допомогою спеціального приладу - спірометра. Пацієнт повинен вдихнути максимально глибоко і швидко видихнути в прилад, щоб виміряти об'єми та швидкості потоку повітря. Дослідження може включати такі параметри, як ФВЄ1 (форсована видихувана ємність за 1 секунду), ФВЄ1/ФВК (співвідношення форсованої видихуваної ємності за 1 секунду до форсованої життєвої ємності) та інші.

Спірометрія може бути корисною в таких випадках:
- Діагностика та оцінка ступеня тяжкості захворювань легень, таких як астма, ХОЗЛ та обструктивний бронхіт.
- Моніторинг ефективності лікування та контроль стану пацієнтів з дихальними захворюваннями.
- Оцінка функції легень перед операцією або початком лікування.
- Скринінг наявності дихальних порушень у курців або людей, схильних до ризику розвитку захворювань легень.

Спірометрія є безпечною процедурою, але може викликати певний дискомфорт у деяких пацієнтів. Важливо правильно виконати техніку дослідження під керівництвом досвідченого спеціаліста.

Результати спірометрії можуть бути виражені у вигляді об'ємів та швидкостей потоку повітря, а також у вигляді нормалізованих значень, що порівнюють результати з даними здорових людей того ж віку, статі та зросту. Результати, що відрізняються від норми, можуть вказувати на наявність дихальних порушень або захворювань легень.

Холтер - це метод моніторингу серцево-судинної системи протягом 24 годин. Цей метод дозволяє записати електричну активність серця в звичайних умовах повсякденного життя пацієнта. Холтер може використовуватися для виявлення різних серцевих аритмій, ішемії, оцінки ефективності лікування, а також для оцінки ризику серцево-судинних захворювань.

Холтер призначається лікарем у випадках, коли стандартна ЕКГ не дає достатньої інформації про стан серця пацієнта. Це може бути викликано тим, що деякі аритмії проявляються лише в певні моменти часу або при виконанні певних дій. Тому, проведення Холтера дозволяє отримати більш повну картину роботи серця протягом доби.

Для проведення Холтера пацієнту надягають спеціальний портативний апарат, який записує дані про роботу серця протягом доби. Пацієнт веде звичайний спосіб життя, веде щоденник самопочуття, відзначаючи час і характер виникаючих симптомів. Після закінчення терміну моніторингу, апарат знімається і дані аналізуються спеціалістом.

Холтер може бути особливо корисним у таких випадках:
- У пацієнтів з підозрою на порушення ритму серця, які не завжди проявляються під час стандартної ЕКГ.
- У пацієнтів, у яких виникають серцеві симптоми (біль у грудях, задишка, непритомність) в певні моменти часу або при виконанні певних дій.
- У пацієнтів, які перебувають під лікуванням аритмій або інших захворювань серця, для оцінки ефективності проведеної терапії.
- У пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Холтер - це безпечна і неінвазивна процедура, яка дозволяє отримати важливу інформацію про роботу серця в повсякденних умовах життя. Вона може бути призначена як у хворих стаціонарними формами захворювань, так і у пацієнтів, які потребують домашнього лікування.

Генезис -Дніпро пропонує процедуру холтера з госпіталізацією.