Ozempic і GLP-1 агоністи: темна сторона «чудо-уколів» для схуднення
Українa, м. Дніпро, вул. 25 Січеславської Бригади (вул. Рибінська), 119 ‑ 120
Українa, м. Дніпро, вул. 25 Січеславської Бригади (вул. Рибінська), 119 ‑ 120

Ozempic і GLP-1 агоністи: темна сторона «чудо-уколів» для схуднення

Ozempic, Wegovy, Mounjaro: −14,9% маси тіла у STEP 1, до 22,5% у SURMOUNT-1, на 20% менше серцево-судинних подій у SELECT. Титрація, збереження м’язів і побічні ефекти: гастропарез, панкреатит, повернення ваги.

Ozempic і GLP-1 агоністи: темна сторона «чудо-уколів» для схуднення
Семаглутид (Ozempic, Wegovy) і тирзепатид (Mounjaro) у дослідженнях знижували масу тіла в середньому на 14,9% (STEP 1) і до 22,5% (SURMOUNT-1); дослідження SELECT показало зниження серцево-судинних подій на 20%. Як нарощувати дозу, як зберегти м’язи і про які побічні ефекти знати заздалегідь: втрата м’язів, гастропарез, панкреатит, повернення ваги після відміни.

Головне

Семаглутид (Ozempic/Wegovy), тирзепатид (Mounjaro), ліраглутид (Saxenda) — агоністи рецепторів GLP-1. У таблиці — що вони дають людям.

При чомуЧим допомагаєЩо показали дослідження на людях
Ожиріння, семаглутид 2,4 мгзнижує масу тілаSTEP 1: у середньому −14,9% маси тіла за 68 тижнів (Wilding et al., NEJM, 2021)
Ожиріння, тирзепатидподвійний агоніст GLP-1 і ГІП, знижує масу тілаSURMOUNT-1: до 22,5% маси тіла (Jastreboff et al., NEJM, 2022)
Серце й судини, семаглутид 2,4 мгменше серцево-судинних подійSELECT: зниження серцево-судинних подій на 20%
Діабет 2 типустимулює секрецію інсуліну—

Чим допомагає

Як працюють

GLP-1 рецепторні агоністи: 1) уповільнюють спорожнення шлунка, 2) пригнічують апетит у гіпоталамусі, 3) стимулюють секрецію інсуліну. Семаглутид діє до 7 днів (проти 2 хвилин у природного GLP-1). Тирзепатид — подвійний агоніст GLP-1 і ГІП.

Ozempic (до 2 мг) — для діабету, Wegovy (2,4 мг) — для ожиріння (одна діюча речовина — семаглутид); Mounjaro — тирзепатид.

Коли GLP-1 виправдані

  • ІМТ > 40 з високим кардіоваскулярним ризиком
  • Цукровий діабет 2 типу з незадовільним контролем
  • Доведена неефективність немедикаментозних втручань протягом 6–12 міс
  • Підготовка до баріатричної хірургії
  • Дослідження SELECT: зниження серцево-судинних подій на 20%

Як приймати

Препарати рецептурні, потребують контролю аналізів.

Титрація дози

Семаглутид (Wegovy) для лікування ожиріння титрують за фіксованою 16-тижневою схемою: 0,25 мг підшкірно 1 раз на тиждень × 4 тижні → 0,5 мг × 4 тижні → 1,0 мг × 4 тижні → 1,7 мг × 4 тижні → підтримувальна доза 2,4 мг. Ліраглутид (Saxenda) — щоденне введення з ескалацією від 0,6 мг до 3,0 мг з кроком 0,6 мг кожні 7 днів. Тирзепатид (Mounjaro/Zepbound) — старт 2,5 мг 1 раз на тиждень зі збільшенням до 5, 7,5, 10, 12,5 і 15 мг з інтервалом не менше 4 тижнів PMID: 35658024.

ТижніДоза семаглутиду/тиж
1–40,25 мг
5–80,5 мг
9–121,0 мг
13–161,7 мг
підтримувальна2,4 мг

Аналізи та контроль

Обстеження перед стартом: загальний аналіз крові, біохімія (АЛТ, АСТ, креатинін з розрахунком ШКФ за CKD-EPI, білірубін, амілаза, ліпаза), глюкоза натще, HbA1c, інсулін натще з розрахунком HOMA-IR, ліпідограма, ТТГ, кальцитонін (за обтяженого тиреоїдного анамнезу або вузлів щитоподібної залози понад 1 см), УЗД щитоподібної залози та органів черевної порожнини (виключення холелітіазу). Базову DEXA-денситометрію для оцінки складу тіла рекомендують пацієнтам з ІМТ < 35 і за планованої тривалості терапії понад 12 місяців.

Динамічний моніторинг: HbA1c, креатинін, печінкові проби через 3 місяці, далі кожні 6 місяців. Ліпаза — при появі абдомінальних симптомів; рутинний скринінг безсимптомної гіперліпаземії не показаний, оскільки безсимптомне підвищення ферменту не корелює з ризиком клінічного панкреатиту. Контроль ваги та окружності талії — щомісяця. DEXA — кожні 6 місяців для відстеження співвідношення жирової та безжирової маси.

Критерії припинення терапії: відсутність зниження маси тіла ≥ 5% через 12 тижнів на максимально переносимій дозі; розвиток будь-якого абсолютного протипоказання; вагітність; стійке погіршення якості життя на тлі побічних ефектів.

Як зберегти м’язи

Цільове споживання білка — 1,4–1,8 г/кг ідеальної маси тіла на добу, рівномірно розподілене на 4 прийоми їжі (25–40 г білка, що містить лейцин, за прийом для активації mTOR-сигналу). На тлі зниженого апетиту досягнення цієї норми потребує протеїнових концентратів (сироватковий або казеїновий ізолят, порція 25–30 г). Для пацієнтів з ІМТ > 35 розрахунок ведуть на скориговану масу: ідеальна + 0,4 × (фактична − ідеальна).

Силовий тренінг: мінімум 2 сесії на тиждень, багатосуглобові базові вправи (присідання, тяга, жим, веслування), 3–4 підходи по 6–12 повторень до 1–2 повторень у резерві, прогресивне навантаження зі збільшенням робочої ваги кожні 2–4 тижні.

Біомаркери саркопенії для моніторингу: індекс апендикулярної м’язової маси за DEXA (ALMI; критерій саркопенії — < 7,0 кг/м² у чоловіків, < 5,5 кг/м² у жінок за консенсусом EWGSOP2); сила хвату кисті динамометром (< 27 кг у чоловіків, < 16 кг у жінок); швидкість ходьби на 4 м (< 0,8 м/с — функціональне погіршення). При зниженні ALMI більш ніж на 5% від вихідного або клінічно значущому падінні сили хвату — перегляд режиму тренувань, збільшення білка до 2,0 г/кг і обговорення деінтенсифікації GLP-1.

Креатин моногідрат 3–5 г/добу — єдина нутрицевтична добавка з доведеним ефектом на збереження силових показників при дефіциті калорій. Вітамін D підтримують на рівні 30–50 нг/мл (75–125 нмоль/л) — дефіцит асоційований з прискореною втратою м’язової маси.

Кому спершу до лікаря

Протипоказання

Абсолютні протипоказання до призначення агоністів GLP-1: медулярна карцинома щитоподібної залози в особистому або сімейному анамнезі, синдром множинної ендокринної неоплазії 2 типу (MEN 2), панкреатит в анамнезі, вагітність і лактація, тяжкий гастропарез, гіперчутливість. Відносні протипоказання: діабетична ретинопатія з проліферативними змінами, жовчнокам’яна хвороба, тяжке порушення функції нирок (ШКФ < 15 мл/хв/1,73 м²), вік до 18 і понад 75 років (обмежені дані). При остеопорозі (T-критерій ≤ −2,5) терапію заради зниження ваги не починають без оцінки ендокринолога.

Вагітність і грудне вигодовування: семаглутид відміняють щонайменше за 2 місяці до планованого зачаття; під час грудного вигодовування препарати не рекомендовані. На тирзепатиді — бар’єрний метод контрацепції 4 тижні після старту та після кожного підвищення дози.

Нудота і блювання

Нудоту реєструють у 44%, блювання у 24%, діарею у 30%, закреп у 24% пацієнтів на семаглутиді 2,4 мг у STEP-1 PMID: 33567185. Симптоми дозозалежні, максимальні в перші 4–8 тижнів після ескалації і зазвичай регресують протягом 4–6 тижнів, якщо дозу утримувати. Тактика: при вираженій нудоті — затримати перехід на наступний щабель титрації на додаткові 4 тижні; якщо симптоми зберігаються — повернутися до попередньої дози. Зменшення об’єму порцій до 150–200 мл, виключення жирної та смаженої їжі, припинення їжі при перших ознаках насичення зменшують вираженість симптомів. Антиеметики (ондансетрон 4 мг за потреби) допустимі коротким курсом.

Передчасне припинення терапії через гастроінтестинальні ефекти в STEP-1 становило 4,5% проти 0,8% у групі плацебо PMID: 33567185. У SURMOUNT-1 для тирзепатиду 15 мг частка відміни — 6,2% PMID: 35658024. Критерії негайної відміни: персистуюче блювання понад 48 годин, ознаки зневоднення, гострий біль в епігастрії (виключити панкреатит — виміряти ліпазу), жовтяниця (виключити холелітіаз).

Зневоднення на тлі блювання та зниженого перорального прийому підвищує ризик гострого пошкодження нирок, особливо в пацієнтів на інгібіторах АПФ, БРА, діуретиках або НПЗП. Креатинін і електроліти контролюють через 4 тижні після старту та при кожній ескалації дози в пацієнтів з вихідною ШКФ 30–60 мл/хв/1,73 м².

Втрата м’язів

У STEP 1 до 39% втраченої ваги — безжирова маса (Wilding et al., NEJM, 2021, Supplementary). При втраті 15 кг ~6 кг — м’язи. Втрата м’язів знижує базальний метаболізм, створюючи метаболічну пастку після відміни.

У STEP-1 безжирова маса становила 39% від втраченої ваги за даними DEXA-субдослідження PMID: 33567185. Зіставний показник у SURMOUNT-1 для тирзепатиду 15 мг — близько 25–33% PMID: 35658024. Для порівняння: при зниженні ваги дієтою з силовими тренуваннями частка м’язів у втраченій вазі зазвичай менша.

«Ozempic face»

Швидка втрата підшкірного жиру на обличчі: глибокі носогубні складки, запалі щоки, провисання шиї. Пластичні хірурги в США відзначають зростання звернень за «пост-оземпік» операціями на 40–60% за 2024 рік.

Панкреатит та онкологічні ризики

Попередження FDA (чорна рамка) про ризик медулярної карциноми щитоподібної залози. У доклінічних дослідженнях на гризунах — С-клітинні пухлини. Препарати протипоказані при MEN 2.

Сильний біль у верхній частині живота, що віддає в спину, з нудотою та блюванням — привід негайно припинити уколи та їхати до лікарні. Аналізи, за яких рішення ухвалює лікар: кальцитонін > 100 пг/мл — спершу виключають медулярну карциному (УЗД щитоподібної залози, тонкоголкова біопсія); тригліцериди > 5,6 ммоль/л (500 мг/дл) — відносне протипоказання через ризик панкреатиту; ліпаза понад 3 верхні межі норми разом із симптомами — негайна відміна та КТ підшлункової залози.

Гастропарез і операції

Уповільнення спорожнення шлунка може стати незворотним. Sodhi et al. (JAMA, 2023) описали випадки персистуючого гастропарезу після відміни. Американське товариство анестезіологів рекомендує відміняти GLP-1 за тиждень до планових операцій.

Уповільнене спорожнення шлунка під дією GLP-1 агоністів підвищує ризик регургітації шлункового вмісту та аспірації під час індукції анестезії. Sodhi et al. показали підвищення ризику персистуючого гастропарезу в 3,67 раза в пацієнтів на агоністах GLP-1 (семаглутид, ліраглутид) порівняно з бупропіоном-налтрексоном PMID: 37796527. Американське товариство анестезіологів (ASA) у 2023 році рекомендувало: для щотижневих препаратів (семаглутид, дулаглутид, тирзепатид) — пропустити дозу за 7 днів до планової процедури під загальною анестезією або глибокою седацією; для щоденних (ліраглутид) — відміна за 24 години. При екстреній операції — розглядати «повний шлунок» незалежно від тривалості голодування, застосовувати швидку послідовну індукцію з прийомом Селліка, за можливості — відкласти процедуру на 12–24 години та провести гастроскопію для оцінки вмісту.

Ендоскопічні процедури під седацією: якщо дозу GLP-1 зберігають за 7 днів до ЕГДС, у 25–50% пацієнтів виявляють значний залишковий об’єм шлункового вмісту навіть за адекватного голодування. Для пацієнтів на терапії — продовження голодування до 24 годин для рідини та 48 годин для твердої їжі; альтернатива — точкова відміна за тиждень.

Повідомляйте про уколи кожного лікаря, який проводить наркоз або седацію: хірурга, анестезіолога, гастроентеролога, стоматолога. Після перерви понад 4 тижні лікування відновлюють з меншої дози та знову нарощують її поступово.

Ліки та алкоголь

Клінічно значущі лікарські взаємодії: затримка спорожнення шлунка може змінювати всмоктування пероральних препаратів з вузьким терапевтичним вікном — варфарин (контроль МНВ через 2–4 тижні після старту), левотироксин (контроль ТТГ через 6–8 тижнів), пероральні контрацептиви (розглянути бар’єрні методи перші 4 тижні після старту або ескалації). Фенітоїн, карбамазепін, циклоспорин, такролімус — контроль їхньої концентрації в крові після старту GLP-1. Супутнє призначення інсуліну або препаратів сульфонілсечовини потребує превентивного зниження їхньої дози на 20–30%, щоб уникнути гіпоглікемії. Поєднання з інгібіторами ДПП-4 (ситагліптин, лінагліптин) нераціональне — обидва класи діють на вісь GLP-1, додаткового ефекту немає, ризик побічних ефектів сумується.

Алкоголь: GLP-1 агоністи уповільнюють спорожнення шлунка, підвищуючи пікові концентрації етанолу; пацієнти повідомляють про виражене зниження переносимості та потягу — ефект вивчають як потенційне показання при розладі вживання алкоголю.

Психіатричні ефекти

Розслідування EMA (2023) — зв’язок із суїцидальними думками. GLP-1 рецептори є в лімбічній системі та системі винагороди. Пацієнти повідомляють про ангедонію — втрату здатності отримувати задоволення. Анорексія або булімія в минулому — ризик рецидиву через різке зниження апетиту.

Після відміни

Wilding et al. (Diabetes, Obesity and Metabolism, 2022): протягом року після відміни пацієнти відновили близько 2/3 втраченої ваги. Базальний метаболізм знижений через втрату м’язів — організм витрачає менше калорій за колишнього апетиту.

GLP-1 агоністи не усувають інсулінорезистентність — кореневу причину метаболічних порушень, а впливають на наслідок (вагу), не зачіпаючи причину. За тривалої стимуляції бета-клітин — ризик виснаження інсулярного апарату.

Підсумок

GLP-1 агоністи помітно знижують масу тіла, а семаглутид у SELECT знизив і кількість серцево-судинних подій. Їх призначають за показаннями, дозу нарощують поступово під контролем аналізів, а м’язи бережуть силовими тренуваннями та білком.

Стратегії корекції інсулінорезистентності — управління вуглеводним навантаженням, інтервальне голодування, силові тренування, нормалізація сну, метформін, берберин та інші цукрознижувальні засоби — усувають метаболічну основу без довічної залежності.

Джерело: Ozempic і GLP-1 агоністи: темна сторона «чудо-уколів» для схуднення — universum.earth. md_pereligyn — Перелыгин Владимир Игоревич.

Повернутися назад
Замовити зворотній дзвінок