Тезаморелін: вісцеральний жир, печінка і що показали дослідження
Українa, м. Дніпро, вул. 25 Січеславської Бригади (вул. Рибінська), 119 ‑ 120
Українa, м. Дніпро, вул. 25 Січеславської Бригади (вул. Рибінська), 119 ‑ 120

Тезаморелін: вісцеральний жир, печінка і що показали дослідження

Тезаморелін (Egrifta): як діє, що показали дослідження при вісцеральному жирі на тлі ВІЛ і жирі в печінці, цифри, режим за інструкцією FDA і кому спершу до лікаря.

Тезаморелін: вісцеральний жир, печінка і що показали дослідження
Тезаморелін — аналог гормону гіпоталамуса для вісцерального жиру при ВІЛ-ліподистрофії. Що показали дослідження, що з печінкою, цукром і ІФР-1, як застосовують і кому спершу до лікаря.

Головне

Тезаморелін (Egrifta) — синтетичний аналог гормону гіпоталамуса, який «просить» гіпофіз викинути власний гормон росту. У США він зареєстрований з 2010 року для одного завдання: зменшити надлишковий жир у животі у дорослих, які живуть з ВІЛ і ліподистрофією (інструкція FDA). Сильна сторона препарату в точності цілі: йде вісцеральний жир, той самий, що лежить навколо органів і пов'язаний з обміном речовин. Це не засіб для схуднення: вага у випробуваннях не змінювалася (−0,4 і +0,2 кг, різниця незначуща), а підшкірний жир не зменшувався. Окремий інтерес викликав жир у печінці: у дослідженні на 61 особі його частка знизилася до плацебо на 4,1 відсоткового пункту, тобто на 37 % від вихідної. Споріднені теми: Резметиром (Rezdiffra) при жировій хворобі печінки і індекс HOMA-IR.

Речовина і формаЩо робитьЩо показали дослідженняДля кого обговорюють
Тезаморелін, підшкірні ін'єкції, вісцеральний жир при ВІЛпосилює власний викид гормону росту806 осіб, 2 дослідження, 26 тижнів: вісцеральний жир −15,4 % проти плацебодорослі з ВІЛ і ліподистрофією (показання FDA)
Тезаморелін при жировій хворобі печінки на тлі ВІЛзнижує частку жиру в печінці61 особа, 1 дослідження, 12 місяців: жир у печінці −4,1 відсоткового пункту (−37 %)дорослі з ВІЛ і жиром у печінці (поза показаннями)
Тезаморелін при абдомінальному ожирінні зі зниженим гормоном росту, без ВІЛзменшує вісцеральний жир60 осіб, 1 дослідження, 12 місяців: −35 см² проти плацебодорослі без ВІЛ, у дослідженні
Тезаморелін при діабеті 2 типувивчали безпеку53 особи, 1 дослідження, 12 тижнів: контроль діабету не погіршивсядорослі з діабетом 2 типу, у дослідженні
Тезаморелін для пам'яті в літніх без ВІЛможливий вплив на виконавчі функції152 особи, 20 тижнів: загальний ефект P = 0,03, пам'ять без значущої різницілюди 55–87 років, у дослідженні
Тезаморелін при когнітивних порушеннях на тлі ВІЛвивчали вплив на пам'ять і увагу73 особи, 1 дослідження, 6 місяців: значущої різниці між групами не показано (P = 0,673)дорослі з ВІЛ, у дослідженні

Як це працює

Гіпоталамус виробляє рилізинг-гормон гормону росту (ГРГ), а гіпофіз у відповідь викидає гормон росту порціями, переважно вночі. Тезаморелін повторює всю послідовність людського ГРГ із 44 амінокислот і несе на кінці ланцюга невелику гексеноїльну групу, яка захищає молекулу від швидкого руйнування. Він діє на клітини гіпофіза, ті викидають власний гормон росту, і рівень інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1) зростає. За інструкцією, інші гормони гіпофіза, зокрема ТТГ, ЛГ, АКТГ і пролактин, клінічно значуще не змінювалися. Період напіввиведення самого препарату близько 11 хвилин, тому дія йде через гіпофіз. Автори досліджень вважають, що підхід зберігає пульсуючий ритм викиду і зворотний зв'язок: ІФР-1, що зростає, продовжує гальмувати гіпофіз. Це міркування дослідників, прямого порівняння з ін'єкціями самого гормону росту в реєстраційних випробуваннях не було.

Вісцеральний жир при ВІЛ-ліподистрофії

Ліподистрофія при ВІЛ — перерозподіл жиру: у животі, навколо органів, його стає більше. Вісцеральна жирова тканина (ВЖТ) вимірюється на комп'ютерній томографії на рівні L4–L5 у квадратних сантиметрах. Реєстрацію препарату забезпечили два подвійні сліпі дослідження фази 3 з однаковою схемою: тезаморелін 2 мг на добу підшкірно проти плацебо, 26 тижнів, співвідношення 2:1. У першому було 412 осіб (86 % чоловіки), ВЖТ −15,2 % проти +5,0 % (Falutz J N Engl J Med 2007. PMID 18057338). У другому брали участь 404 особи, ВЖТ −10,9 % (−21 см²) проти −0,6 % (Falutz J J Acquir Immune Defic Syndr 2010. PMID 20101189).

Об'єднаний аналіз обох досліджень (806 осіб: 543 на тезамореліні, 263 на плацебо) дає ВЖТ −24 проти +2 см², ефект лікування −15,4 % (P < 0,001). Тригліцериди знизилися на 0,42 ммоль/л (37 мг/дл) проти зростання на 0,07 ммоль/л (6 мг/дл) на плацебо, співвідношення загального холестерину до ЛПВЩ покращилося. ІФР-1 зріс на 14,1 нмоль/л (108 нг/мл) проти зниження на 0,9 нмоль/л (7 нг/мл) (Falutz J J Clin Endocrinol Metab 2010. PMID 20554713).

Метааналіз 5 досліджень: ВЖТ зменшилася на 27,7 см² (Badran Obes Res Clin Pract 2026. PMID 41545261). Другий метааналіз, уже із зазначеною кількістю людей — 909 осіб, 4 дослідження, — дав ті самі цифри і до них талію −1,6 см та безжирову масу +1,4 кг (Ditta J Int Assoc Provid AIDS Care 2026. PMID 42538058); обидва спираються здебільшого на ті самі реєстраційні роботи.

Що саме йде, а що ні

Йде вісцеральний жир, а разом з ним трохи жир тулуба. Підшкірний жир живота в об'єднаному аналізі змінився незначуще (−2 проти +2 см², P = 0,08), жир кінцівок у другому дослідженні фази 3 та індекс маси тіла в метааналізі також без значущих змін (PMID 20554713; PMID 20101189; PMID 41545261). За таблицями інструкції вага за 26 тижнів становила −0,4 кг проти 0,0 і +0,5 проти +0,3 кг, різниці незначущі, а безжирова маса зросла на 1,3 і 1,2 кг при жирі тулуба −1,0 і −0,8 кг. Тому інструкція прямо каже, що препарат не показаний для зниження ваги, оскільки діє нейтрально щодо ваги. Він змінює склад тіла, а не цифру на вагах.

Відповідь різниться від людини до людини; «тим, хто відповів» вважають зниження ВЖТ щонайменше на 8 %. Шанс досягти ВЖТ нижче 140 см² за 6 місяців на тезамореліні був у 3,9 раза вищий, ніж на плацебо (95 % ДІ 2,03–7,44; 806 осіб, 2 дослідження; Mangili A PLoS One 2015. PMID 26457580).

Що буває після скасування

Ефект тримається, поки йде лікування. Серед 246 осіб, які продовжили лікування, ВЖТ за 52 тижні знизилася на 17,5 % (2 дослідження; Falutz J J Clin Endocrinol Metab 2010. PMID 20554713). Після переведення на плацебо за 26 тижнів ВЖТ повернулася на 22 % у першому дослідженні і на 16 % у другому (інструкція FDA, таблиця 4), ІФР-1 при скасуванні повертається до вихідного рівня за 10 тижнів (Baker LD Arch Neurol 2012. PMID 22869065).

Жир у печінці

Вісцеральний жир пов'язаний із жировою хворобою печінки (раніше НАЖХП, тепер МАЖХП), і тезаморелін перевірили тут. У подвійному сліпому дослідженні на 61 особі з часткою жиру в печінці щонайменше 5 % (за магнітно-резонансною спектроскопією) 2 мг на добу або плацебо давали 12 місяців. Частка жиру в печінці знизилася на 4,1 відсоткового пункту до плацебо (95 % ДІ −7,6…−0,7; P = 0,018), що становить −37 % від вихідної. Нижче 5 % вона опустилася у 35 % на тезамореліні і у 4 % на плацебо (Stanley TL Lancet HIV 2019. PMID 31611038).

Прогресія фіброзу (рубцевої тканини) за парними біопсіями печінки була у 2 осіб з 19 (10,5 %) на тезамореліні і у 9 з 24 (37,5 %) на плацебо, P = 0,04. Наявний фіброз при цьому не зменшився: покращення у 2 проти 3 осіб (P = 0,71). Цей результат вторинний, кількість людей невелика. Раніша робота на 50 людях з ВІЛ та абдомінальним ожирінням за 6 місяців показала зниження жиру в печінці до плацебо на 2,9 відсоткового пункту (P = 0,003) на тлі ВЖТ −34 проти +8 см² (Stanley TL JAMA 2014. PMID 25038357). Застосування при хворобі печінки інструкцією FDA не передбачене.

Люди без ВІЛ

Є роботи і в людей без ВІЛ. У подвійному сліпому дослідженні на 60 людях з абдомінальним ожирінням і зниженою секрецією гормону росту (добір за пробою ГРГ-аргінін) за 12 місяців ВЖТ знизилася на 35 см² відносно плацебо (95 % ДІ −58…−12; P = 0,003). Тригліцериди знизилися на 0,42 ммоль/л (37 мг/дл), товщина стінки сонної артерії на 0,04 мм, ІФР-1 зріс на 12,1 нмоль/л (92 мкг/л), а підшкірний жир і глюкоза без значущих змін (Makimura H J Clin Endocrinol Metab 2012. PMID 23015655). У людей з діабетом 2 типу (53 особи, 12 тижнів, дози 1 і 2 мг) глюкоза натще, HbA1c і контроль діабету не відрізнялися від плацебо; дослідження проводилося на замовлення виробника (Clemmons DR PLoS One 2017. PMID 28617838).

Пам'ять і увага

У подвійному сліпому дослідженні на 152 людях 55–87 років, з них 66 з помірним когнітивним розладом, препарат у дозі 1 мг на ніч отримували 20 тижнів. Загальний показник когнітивних функцій покращився (P = 0,03), найсильніше виконавчі функції (P = 0,005); словесна пам'ять різнилася незначуще (P = 0,08). ІФР-1 зріс на 117 %, а відсоток жиру знизився на 7,4 % при незмінній вазі (Baker LD Arch Neurol 2012. PMID 22869065). Небажані явища, переважно легкі, були у 68 % проти 36 % на плацебо. У людей з ВІЛ і когнітивними порушеннями у відкритому дослідженні на 73 учасниках за 6 місяців різниця між групами за когнітивними функціями була незначуща (P = 0,673), хоча талія зменшилася на 2,7 см (Ellis RJ J Infect Dis 2025. PMID 39813152).

ІФР-1, цукор і безпека

Зростання ІФР-1 — прямий наслідок дії препарату. За інструкцією FDA, за 26 тижнів ІФР-1 перевищив 2 стандартні відхилення (SDS) вище норми для віку у 47 % і 3 SDS у 36 %. За стійких значень вище 3 SDS пропонується розглянути скасування. Наслідки тривало підвищеного ІФР-1 в інструкції названо невідомими, а довгострокова серцево-судинна безпека не встановлена.

Глюкоза потребує уваги. У середньому цукор у реєстраційних випробуваннях змінювався незначуще, але HbA1c 6,5 % і вище до 26-го тижня був у 5 % проти 1 % на плацебо; відношення ризиків діабету 3,3 (95 % ДІ 1,4–9,6). У дослідженні жиру в печінці на 50 людях глюкоза натще через 2 тижні зросла на 0,50 ммоль/л (9 мг/дл) проти 0,11 ммоль/л (2 мг/дл), а чутливість до інсуліну знизилася до 3-го місяця, тоді як до 6-го різниця з плацебо була незначуща (PMID 25038357). Тому глюкозу перевіряють до початку і під час лікування.

Часті небажані явища за 26 тижнів, за інструкцією, на тезамореліні і на плацебо: реакції в місці уколу 17 % і 6 %, біль у суглобах 13 % і 11 %, периферичні набряки 6 % і 2 %. Затримка рідини (набряки, синдром зап'ясткового каналу) минає сама або після скасування. Гіперчутливість відзначена у 4 %. Антитіла до препарату до 26-го тижня були у 50 %, на ефект і ІФР-1 вони не впливали.

Як застосовують

Показання за інструкцією: зменшення надлишкового абдомінального жиру у дорослих з ВІЛ і ліподистрофією. Препарат вводять підшкірно в живіт один раз на добу, місця уколу змінюють, уникаючи рубців, синців і пупка. Існують дві форми з різними дозами, вони не взаємозамінні. Egrifta WR (флакон 11,6 мг) призначається по 1,28 мг на добу, вміст флакона розводять бактеріостатичною водою, розчину вистачає на 7 днів. Egrifta SV (флакон 2 мг) призначається по 1,4 мг на добу, одна доза на флакон. Вихідна форма з дозою 2 мг на добу використовувалася в реєстраційних дослідженнях і в роботах із жиру в печінці; нові форми обґрунтовані порівнянною біодоступністю. Фіксованого терміну немає; інструкція радить переглядати продовження курсу, якщо ВЖТ не знизилася. Для дітей препарат не показаний, щодо людей старше 65 років інструкція даних не наводить.

Кому спершу до лікаря

За інструкцією, препарат протипоказаний при порушенні роботи гіпоталамо-гіпофізарної осі (видалення гіпофіза, гіпопітуїтаризм, пухлина або операція на гіпофізі, опромінення голови, травма голови), при активній злоякісній пухлині, при гіперчутливості до тезамореліну або допоміжних речовин і при вагітності. Годування груддю також виключає його застосування. При пухлині в анамнезі рішення ухвалюють після оцінки користі й ризику, оскільки гормон росту відносять до факторів росту. При діабеті потрібне спостереження за очним дном. При критичних станах після операцій і травм інструкція пропонує розглянути скасування.

Що показали дослідження

Що вивчалиХто і скількиРезультатДжерело
Вісцеральний жир, об'єднаний аналіз806 осіб, 2 дослідження, 26 тижнів−24 проти +2 см², ефект −15,4 %; ІФР-1 +14,1 нмоль/л (108 нг/мл); вага не змінюваласяFalutz J J Clin Endocrinol Metab 2010. PMID 20554713
Вісцеральний жир, перше дослідження фази 3412 осіб, 1 дослідження−15,2 % проти +5,0 %Falutz J N Engl J Med 2007. PMID 18057338
Вісцеральний жир, друге дослідження фази 3404 особи, 1 дослідження−10,9 % проти −0,6 %; підшкірний жир без змінFalutz J J Acquir Immune Defic Syndr 2010. PMID 20101189
Продовження до 52 тижнів і скасування246 осіб продовжили лікування, 135 переведені на плацебо, 2 дослідження−17,5 % на лікуванні; після переведення на плацебо ВЖТ повертаєтьсяFalutz J J Clin Endocrinol Metab 2010. PMID 20554713; Falutz J AIDS 2008. PMID 18690162
Підбір дози61 особа, 1 дослідження, 12 тижнівжир тулуба −9,2 % на 2 мг; ВЖТ без значущої різниці з плацебоFalutz J AIDS 2005. PMID 16052083
Метааналіз, ВІЛ-ліподистрофія5 дослідженьВЖТ −27,7 см²; ІМТ і підшкірний жир без змінBadran Obes Res Clin Pract 2026. PMID 41545261
Метааналіз, ефект і вибування909 осіб, 4 дослідженняВЖТ знижується, талія −1,6 см, безжирова маса +1,4 кг; вибування частіше на препараті, на межі значущості (ВР 2,25; 95 % ДІ 0,98–5,17)Ditta J Int Assoc Provid AIDS Care 2026. PMID 42538058
Жир у печінці, біопсія61 особа, 1 дослідження, 12 місяців−4,1 відсоткового пункту (−37 %); фіброз прогресував у 2 з 19 проти 9 з 24 (парні біопсії)Stanley TL Lancet HIV 2019. PMID 31611038
Жир у печінці, перше дослідження50 осіб, 1 дослідження, 6 місяців−2,9 відсоткового пункту; глюкоза натще +0,39 ммоль/л (+7 мг/дл) через 2 тижніStanley TL JAMA 2014. PMID 25038357
Ферменти печінкипідгрупа з АЛТ або АСТ вище 30 Од/л, 2 дослідженняу тих, хто відповів, АЛТ −8,9 проти +1,4 Од/л у тих, хто не відповівFourman LT AIDS 2017. PMID 28832410
Ожиріння зі зниженим гормоном росту, без ВІЛ60 осіб, 1 дослідження, 12 місяцівВЖТ −35 см² до плацебо; тригліцериди −0,42 ммоль/л (−37 мг/дл)Makimura H J Clin Endocrinol Metab 2012. PMID 23015655
Діабет 2 типу53 особи, 1 дослідження, 12 тижнівконтроль діабету не погіршивсяClemmons DR PLoS One 2017. PMID 28617838
Пам'ять у літніх без ВІЛ152 особи, 1 дослідження, 20 тижніввиконавчі функції P = 0,005; словесна пам'ять P = 0,08Baker LD Arch Neurol 2012. PMID 22869065
Когнітивні порушення при ВІЛ73 особи, 1 відкрите дослідженнярізниця груп P = 0,673Ellis RJ J Infect Dis 2025. PMID 39813152
Безпека і режимінструкція виробникаІФР-1 вище 3 SDS у 36 %; HbA1c 6,5 % і вище у 5 % проти 1 %Інструкція FDA EGRIFTA WR, ред. 03/2025

Підсумок

Тезаморелін — препарат з точною метою: зменшувати вісцеральний жир у дорослих з ВІЛ і ліподистрофією, не змінюючи вагу і підшкірний жир. Додатковий інтерес становить жир у печінці, де перші результати супроводжуються даними біопсії, а досліджень без ВІЛ поки небагато, і вони стосуються людей зі зниженим гормоном росту. Ефект тримається на тлі лікування, тому рішення про тривалість ухвалюють разом з лікарем, спостерігаючи ІФР-1 і глюкозу. Обговорити, чи підходить такий препарат у вашій ситуації, можна на консультації.

Джерело: Тезаморелін: вісцеральний жир, печінка і що показали дослідження — universum.earth. Доктор Перелігін.

Повернутися назад
Замовити зворотній дзвінок