Псилоцибін при депресії: що показали 20 років досліджень і що змінив 2026 рік
Українa, м. Дніпро, вул. 25 Січеславської Бригади (вул. Рибінська), 119 ‑ 120
Українa, м. Дніпро, вул. 25 Січеславської Бригади (вул. Рибінська), 119 ‑ 120

Псилоцибін при депресії: що показали 20 років досліджень і що змінив 2026 рік

Псилоцибін-асистована терапія: де користь показано на людях — резистентна депресія (NEJM 2022; третя фаза COMPASS 2026 — за повідомленням компанії), великий депресивний розлад (JAMA 2023), відмова від куріння 40,5% проти 10%, тривога в онкологічних пацієнтів; що ендокринолог перевіряє першим.

Псилоцибін при депресії: що показали 20 років досліджень і що змінив 2026 рік
За двадцять років псилоцибін пройшов шлях від лабораторної дивини до публікацій у NEJM і JAMA. Однократні 25 мг знижували симптоми резистентної депресії, третя фаза COMPASS у 2026 році, за повідомленням компанії, досягла первинної точки, а найсильніший результат отримано при відмові від куріння — 40,5% проти 10% на нікотиновому пластирі. Розбираю, де користь показано на людях, як влаштована терапія в дослідженнях і чому при «резистентній» депресії ендокринолог спершу дивиться на щитоподібну залозу.

Головне

За двадцять років псилоцибін-асистовану терапію вивчили при депресії, залежностях і тривозі в онкологічних пацієнтів; у таблиці — головні результати на людях, усі вони отримані під медичним наглядом.

При чомуЧим допомагаєЩо показали дослідження на людях
Резистентна депресіязниження симптомів після 25 мг із психологічним супроводом (одна або дві сесії)25 мг значуще перевершили контрольну дозу 1 мг до 3-го тижня (NEJM 2022, n=233); у третій фазі первинної точки досягли COMP005 (n=255; −3,6 бала за MADRS до 6-го тижня) і COMP006 (n=572; дві дози з інтервалом 3 тижні; 39% групи 25 мг утримали відповідь до пів року) — за повідомленням компанії
Великий депресивний розладремісія, яка може триматися місяцямиоднократні 25 мг значуще знизили симптоми проти активного плацебо до 6-го тижня (JAMA 2023, n=104); понад половина учасників у ремісії до 4-го тижня (РКД зі списком очікування, n=27); через 12 місяців відповідь зберігали 75%, ремісію — 58% (відкрите спостереження, n=27)
Відмова від курінняодна доза після курсу КПТ допомагала кинути курити частіше, ніж нікотиновий пластирчерез 6 місяців повне утримання 40,5% проти 10% (пілотне РКД, JAMA Netw Open 2026, n=82); у першому пілотному дослідженні не курили 80% через 6 місяців і 60% через ~2,5 року (n=15)
Алкогольна залежністьменше днів важкого вживанняповне утримання ~48% проти ~24% на активному плацебо за 8 місяців (JAMA Psychiatry 2022, n=93)
Тривога і депресія при онкологічних захворюванняхменше тривоги, депресії та страху смертівиражене зниження на строк щонайменше 6 місяців (NYU, n=29; Johns Hopkins, n=51; 2016); в учасників NYU зниження дистресу зберігалося в середньому через 4,5 року (n=16)

Чим допомагає

Двадцять років тому клінічне дослідження псилоцибіну було майже неможливо провести — не через науку, а через регуляторні бар’єри. Сьогодні роботи з псилоцибін-асистованої терапії публікують The New England Journal of Medicine, JAMA і Nature. Johns Hopkins, Imperial College London, NYU Langone та міжнародний консорціум COMPASS Pathways провели десятки випробувань при депресії, залежностях і екзистенційному дистресі.

Депресія

Сучасний відлік починається з відкритого пілотного дослідження при резистентній депресії (Carhart-Harris RL, et al. Lancet Psychiatry 2016;3:619–627. DOI 10.1016/S2215-0366(16)30065-7, рівень 2b — відкрите дослідження без контролю, n=12). Усі учасники отримали дві сесії з психологічним супроводом; у більшості симптоми зменшилися, у частини ефект тримався до трьох місяців. Робота довела здійсненність і безпеку протоколу.

Далі було рандомізоване дослідження при великому депресивному розладі (Davis AK, et al. JAMA Psychiatry 2021;78:481–489. DOI 10.1001/jamapsychiatry.2020.3285, рівень 1b, n=27): понад половина учасників досягли ремісії до четвертого тижня; контролем слугував список очікування.

Найбільше на той момент дослідження провів COMPASS Pathways (Goodwin GM, et al. N Engl J Med 2022;387:1637–1648. DOI 10.1056/NEJMoa2206443, рівень 1b, n=233). Доза 25 мг значуще перевершила контрольну 1 мг до третього тижня, а 10 мг переваг не показала. Потім однократна доза 25 мг підтвердилася проти активного плацебо при великому депресивному розладі (Raison CL, et al. JAMA 2023;330:843–853. DOI 10.1001/jama.2023.14530, рівень 1b, n=104).

Ефект може триматися довго: через 12 місяців після двох сесій 75% учасників зберігали клінічну відповідь, 58% перебували в ремісії (Gukasyan N, et al. J Psychopharmacol 2022;36:151–158. DOI 10.1177/02698811211073759, рівень 2b — відкрите проспективне спостереження, n=27).

Що додав 2026 рік

У 2026 році вийшли результати третьої фази COMPASS. COMP005 (NCT05624268, n=255, однократні 25 мг проти плацебо при резистентній депресії) первинної кінцевої точки досяг: різниця за шкалою MADRS склала −3,6 бала до 6-го тижня (95% ДІ −5,7…−1,5; p<0,001). COMP006 (NCT05711940, n=572, три групи — 25 мг, 10 мг і 1 мг, два введення з інтервалом у три тижні) також досяг первинної точки; за даними 26 тижнів, оприлюдненими 7 липня 2026 року, 39% учасників групи 25 мг утримали відповідь до пів року. Серйозні небажані явища — 5,7% проти 6,3% у групі порівняння. Ці результати повідомила компанія.

24 квітня 2026 року FDA видало компанії національний пріоритетний ваучер, що стискає розгляд до одного-двох місяців; фінальна подача заявки очікується в четвертому кварталі 2026 року. 14 липня 2026 року опубліковано фінальне керівництво FDA щодо клінічних досліджень психоделіків: дозволені низькодозові психоактивні компаратори замість інертного плацебо і вимагається рання характеристика залежності «доза — ефект».

Австралія допускає призначення уповноваженими психіатрами з липня 2023 року, і за даними регулятора до вересня 2025 року через програму пройшли 47 пацієнтів із псилоцибіном і 87 з MDMA за нульової кількості зареєстрованих серйозних небажаних явищ.

Залежності

Найпереконливіші цифри отримані не при депресії, а при тютюновій залежності. У першому пілотному дослідженні 80% учасників не курили через 6 місяців (Johnson MW, et al. J Psychopharmacol 2014;28:983–992. DOI 10.1177/0269881114548296, рівень 2b — відкрите пілотне, n=15). Через ~2,5 року утримання зберігали 60% (DOI 10.3109/00952990.2016.1170135, рівень 2b, n=15).

Ключове підтвердження з’явилося у 2026 році — пряме порівняння зі стандартом лікування. Усі учасники пройшли однакову 13-тижневу програму когнітивно-поведінкової терапії, потім отримали або одну дозу псилоцибіну, або курс нікотинового пластиря (JAMA Netw Open 2026. DOI 10.1001/jamanetworkopen.2026.0972, рівень 1b — пілотне РКД, n=82). Через 6 місяців повне утримання: 40,5% проти 10% — імовірність відмови від куріння більш ніж у шість разів вища. Серйозних пов’язаних із лікуванням небажаних явищ не зафіксовано.

При алкогольній залежності перше велике РКД показало зниження частки днів важкого вживання і повне утримання у ~48% проти ~24% на активному плацебо за 8 місяців спостереження (Bogenschutz MP, et al. JAMA Psychiatry 2022;79:953–962. DOI 10.1001/jamapsychiatry.2022.2096, рівень 1b, n=93). У швейцарському дослідженні II фази після детоксикації потяг знижувався виразніше, ніж у групі порівняння (eClinicalMedicine 2025. DOI 10.1016/j.eclinm.2025.103149, рівень 1b, n=37).

Тривога і страх смерті в онкологічних пацієнтів

Саме паліативна психіатрія дала старт сучасним дослідженням. Дві роботи 2016 року — NYU (Ross S, et al. J Psychopharmacol 2016;30:1165–1180. DOI 10.1177/0269881116675512, рівень 1b, n=29) і Johns Hopkins (Griffiths RR, et al. J Psychopharmacol 2016;30:1181–1197. DOI 10.1177/0269881116675513, рівень 1b, n=51) — показали виражене зниження тривоги, депресії та страху смерті зі збереженням ефекту щонайменше шість місяців.

Повторне обстеження учасників NYU у середньому через 4,5 року виявило збережене зниження дистресу; більшість назвали пережитий досвід однією з найзначущіших подій життя (Agin-Liebes GI, et al. J Psychopharmacol 2020;34:155–166. DOI 10.1177/0269881119897615, рівень 2b — спостережне продовження, n=16). Груповий формат терапії в онкологічних пацієнтів із депресією вивчено окремо (Cancer 2024;130:1101–1112. DOI 10.1002/cncr.35010, PMID 38105655, рівень 2b — відкрите дослідження, n=30).

Як це працює

Псилоцибін — агоніст серотонінових 5-HT2A-рецепторів, щільно представлених у корі. Перше fMRI-дослідження дало несподіваний результат: замість очікуваної активації виявилося зниження активності медіальної префронтальної та задньої поясної кори — ключових вузлів мережі пасивного режиму роботи мозку, Default Mode Network (Carhart-Harris RL, et al. PNAS 2012;109:2138–2143. DOI 10.1073/pnas.1119598109).

Це лягло в основу моделі «ентропійного мозку»: психоделіки тимчасово послаблюють жорсткість звичних нейронних мереж, підвищуючи гнучкість обробки інформації (Front Hum Neurosci 2014;8:20. DOI 10.3389/fnhum.2014.00020). Пряме підтвердження отримано методом функціональної МРТ високої роздільності: псилоцибін десинхронізує роботу великих мереж, найсильніше — Default Mode Network, із подальшим відновленням синхронності (Siegel JS, et al. Nature 2024;632:131–138. DOI 10.1038/s41586-024-07624-5).

Окрема лінія — зв’язок глибини суб’єктивного переживання з наслідком. Систематичний огляд 12 клінічних досліджень показав, що в 10 із них вираженість містичного досвіду статистично передбачала зменшення симптомів (Front Psychiatry 2022;13:917199. DOI 10.3389/fpsyt.2022.917199).

Слід на запаленні

Псилоцибін залишає слід і на запаленні, і тут є дані на людях. Плацебо-контрольована робота на 60 здорових добровольцях (0,17 мг/кг проти плацебо, Brain Behav Immun 2023, Mason NL і співавт.) показала: гостро знижується TNF-α, а через сім днів стійко знижені IL-6 і С-реактивний білок. Що сильніше знизилися IL-6 і СРБ до сьомого дня, то стійкіше трималися позитивні зміни настрою і соціальної поведінки. Зниження TNF-α при цьому корелювало зі зниженням глутамату в гіпокампі за даними 7-теслової МР-спектроскопії.

Як проходить терапія

В усіх наведених дослідженнях терапія — це не просто прийом речовини. У них є відбір за протипоказаннями, відома доза синтетичної речовини, підготовка, медичний нагляд під час сесії та психотерапевтична інтеграція після. У дослідженнях депресії давали, наприклад, однократну дозу 25 мг або проводили дві сесії з психологічним супроводом.

Прибрати будь-який із цих компонентів — означає вивчати щось інше. Даних про безпеку та ефективність поза такою структурою немає: ретритні та церемоніальні формати поза медичним контролем не відтворюють умов досліджень, і результати випробувань на них не поширюються.

Правовий статус

Псилоцибін належить до контрольованих речовин у більшості країн, і легальний доступ обмежений клінічними дослідженнями. Існують окремі регуляторні винятки: в Австралії з липня 2023 року уповноважені психіатри можуть призначати псилоцибін при резистентній депресії, в Орегоні та Колорадо діють програми супроводжуваних сеансів. У Європейському Союзі та Україні терапія доступна лише в межах дослідницьких протоколів.

Ця стаття — огляд наукових даних, а не керівництво до дії й не рекомендація щодо застосування. Я не проводжу псилоцибін-асистовану терапію і не консультую з питань доступу до контрольованих речовин.

Що я як ендокринолог перевіряю до розмови про психоделіки

Це частина, якої немає в жодному популярному огляді, а для практики вона важливіша за решту. Резистентна депресія — діагноз виключення. Перш ніж вважати депресію стійкою до лікування, потрібно переконатися, що її не підтримує нерозпізнана органічна причина. У моїй практиці це регулярно виявляється ендокринологією або дефіцитарним станом.

Мінімальний набір до обговорення експериментальної терапії:

▸ ТТГ, вільний Т4, АТ-ТПО — не тільки ТТГ. Депресія і тривога статистично пов’язані з автоімунним тиреоїдитом Хашимото навіть за нормальних ТТГ і Т4: при еутиреоїдному Хашимото шанс депресії протягом життя виявляється у 6,6 раза вищим, тривожного розладу — у 4,9 раза.
▸ Вітамін D, вітамін B12, феритин — дефіцит заліза без анемії та субнормальний B12 дають втомлюваність і зниження настрою, невідрізненні від депресивних.
▸ Глюкоза натще і HbA1c — інсулінорезистентність пов’язана з депресивною симптоматикою та втомлюваністю.
▸ Кортизол уранці за клінічної підозри — як гіпер-, так і гіпокортицизм маскуються під афективні розлади.

Сенс не в тому, щоб оголосити будь-яку депресію гормональною — це було б такою самою перетримкою, як обіцянка дива від псилоцибіну. Сенс у порядку дій: спершу виключаються причини, для яких є дешеве, безпечне і добре доведене лікування, і лише потім обговорюється експериментальна терапія.

Докладний розбір ендокринної частини — в окремій статті: гіпотиреоз, Хашимото та зв’язок із депресією і тривогою.

Провідна вісь: як я розбираю випадок до того, як щось призначити

Перелік аналізів вище — лише перший шар. Далі починається те, що в моїй практиці визначає рішення: розбір за осями. Замість лінійного переліку скарг я оцінюю кілька систем за вираженістю порушення і визначаю провідну вісь — ту, яка тягне за собою решту.

Осі, які оцінюються: імунно-запальна (включно з віковим низькорівневим запаленням і наслідками перенесених вірусних інфекцій), гормонально-регуляторна (щитоподібна залоза, наднирники, статеві гормони), метаболічна (глікемія, інсулінорезистентність, склад тіла), шлунково-кишкова та мікробіотна, стрес-сон-нейроендокринна, а також нутритивна — дефіцити, що обмежують роботу всіх інших.

Сенс процедури — не в тому, щоб знайти «всі порушення», а в тому, щоб встановити ієрархію. Осі взаємодіють: шлунково-кишкова дисфункція може «підгодовувати» імунно-запальну, а не бути самостійною проблемою. Лікувати вторинну вісь у відриві від провідної — означає впливати на наслідок, залишаючи причину працювати.

Чому це критично саме в розмові про депресію і тривогу. У моїй практиці регулярно трапляється конфігурація, де знижений настрій, тривога і порушення сну — вторинні щодо імунно-запальної чи гормональної осі. Частина таких станів розвивається за механізмом, який у літературі описується як sickness behaviour: запальний сигнал змінює поведінку й афект, і суб’єктивно це невідрізненне від «справжньої» депресії.

Практичний наслідок жорсткий: якщо афективний симптом вторинний, ізольований вплив на нього — глухий кут. Це однаково справедливо і для анксіолітиків, і для адаптогенів, і — тим паче — для експериментальної психоделічної терапії. Кожен такий сценарій відтворює ту саму помилку: лікування симптому-наслідку за неторканої провідної осі. Різниця лише в ціні помилки.

Звідси моя відповідь на запитання «чи варто розглянути псилоцибін при затяжній депресії»: спершу треба зрозуміти, яка вісь провідна. Якщо афективна симптоматика виявляється вершиною імунно-запального чи тиреоїдного каскаду, обговорювати психоделічну терапію передчасно — незалежно від того, що показали дослідження.

Кому спершу до лікаря

Псилоцибін — контрольована речовина; всі наведені результати отримані в умовах медичного нагляду і не застосовні до самостійного вживання. За депресії зверніться до лікаря: існують методи лікування з доведеною ефективністю та відомим профілем безпеки.

Кого не включали в дослідження

Відбір учасників у дослідженнях жорсткий, і це принципово для інтерпретації результатів. Як правило виключаються: психотичні розлади в особистому анамнезі, психози та біполярний розлад I типу в близьких родичів, неконтрольована артеріальна гіпертензія і значуща кардіальна патологія, вагітність. Люди, які потрапляють у випробування, — не середній пацієнт із депресією.

В огляді 214 досліджень (3504 учасники, JAMA Psychiatry 2024. PMID 39230883) серйозні небажані явища склали 0% у здорових добровольців і близько 4% в учасників із наявними нейропсихіатричними розладами — погіршення депресії, суїцидальна поведінка, психоз, судоми. Психотичні реакції в контрольованих умовах оцінюють менш ніж у 1% (PMID 40614615).

Окрема тема — біполярний розлад. Систематизація 23 робіт (Mol Psychiatry 2026. PMID 42215638) дає розкид, показовий сам собою: частота гіпоманії та манії 5,8% у контрольованих дослідженнях псилоцибіну при депресії і до 30% у натуралістичних вибірках із біполярним розладом. Відкрите дослідження при біполярному розладі II типу (JAMA Psychiatry 2024. PMID 38055270, 15 тих, хто отримав дозу) сигналу манії не виявило, але воно надто мале, щоб його виключити.

Що траплялося в дослідженнях

У контрольованих умовах профіль безпеки загалом сприятливий, але не бездоганний. Метааналіз і систематичний огляд безпеки психоделічної психотерапії узагальнює дані щодо небажаних явищ (Psychiatry Res 2024;335:115880. DOI 10.1016/j.psychres.2024.115880, PMID 38579460).

Конкретні сигнали з найсуворішого дослідження (EPISODE, 2026):

▸ Дві серйозні небажані реакції після 25 мг, включно з одним випадком стійкого розладу сприйняття після галюциногену (HPPD) — стану, за якого зорові викривлення зберігаються після закінчення дії речовини.
▸ Повідомлення про суїцидальні думки в дні прийому — 4% проти 1–2% у групах порівняння. Це саме та група пацієнтів, у якої такий сигнал потребує максимальної настороженості.
▸ Основна частина небажаних явищ — гострі, у період сесії.

Тиск, пульс і температура

Найкращі кількісні дані дає об’єднаний аналіз 85 здорових учасників і 113 введень у дозах 15/20/25/30 мг (Becker AM, Liechti ME, et al. Neurosci Appl 2024;10:104060. PMID 40656108). Пік систолічного тиску: 131±10 мм рт. ст. на плацебо проти 146±14 на 30 мг; пік діастолічного — 81±7 проти 93±8. Максимальні зареєстровані значення — 180 і 115 мм рт. ст. відповідно. Систолічний перевищував 140 у половині всіх введень, 160 — у 6%, 180 — жодного разу.

А от пульс поводився інакше: 74±10 уд/хв на плацебо проти 78–82 на псилоцибіні, і відмінність із плацебо виявилася незначущою; тахікардія вище 100 уд/хв відзначена лише у 7% введень. Інтервал QTc не подовжувався (максимум 481 мс). Температура вище 38 °C виникала дозозалежно — від 7% до 32% введень.

Це клінічно значуща відмінність: псилоцибін піднімає тиск, але майже не пришвидшує пульс. У ЛСД профіль зворотний — більший приріст частоти серцевих скорочень і менший тиску (PMID 35217796). Метааналіз 6 РКД (n=528) підтверджує підвищення тиску як клас-ефект: ВР 2,29 (95% ДІ 1,15–4,53) (JAMA Netw Open 2024. PMID 38598236).

І знову межа знання, яку треба назвати прямо: все перелічене виміряно у відібраних здорових добровольців. Серцево-судинні захворювання — стандартний критерій виключення в усіх дослідженнях (Pharmacol Rep 2023. PMID 37874530). В огляді 214 досліджень із 3504 учасниками серцево-судинних серйозних небажаних явищ не зареєстровано, але систематична оцінка небажаних явищ застосовувалася лише у 23,5% робіт, що вийшли після 2005 року (JAMA Psychiatry 2024. PMID 39230883). Що станеться в гіпертоніка, невідомо — бо гіпертоніків у дослідження не включали.

Гормони та аналізи

Цього розділу немає в жодному популярному огляді, а для ендокринолога він іде першим: псилоцибін — агоніст серотонінових рецепторів, а серотонінова система безпосередньо керує секрецією гіпофіза. Питання «що він робить із гормонами» тут не екзотика, а звичайна фармакологія.

Класична робота з підбором дози (Hasler F, et al. Psychopharmacology 2004;172:145. PMID 14615876, подвійне сліпе плацебо-контрольоване, n=8, дози 45/115/215/315 мкг/кг) показала: АКТГ і кортизол піднімаються лише на максимальній дозі 315 мкг/кг — це приблизно 22 мг на 70 кг ваги. Підйом підтверджено на фіксованих дозах 15 і 30 мг (Holze F, et al. Neuropsychopharmacology 2022;47:1180. PMID 35217796, подвійний сліпий перехрест, n=28).

Систематичний огляд дев’яти робіт із вимірюванням біомаркерів крові (Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry 2025;136:111251. PMID 39788410) підтверджує: зростання кортизолу та АКТГ — стабільна знахідка. Підйом гострий і минає разом із дією речовини.

У тій самій роботі 2004 року виявилося те, що рідко цитують: пролактин піднімається вже за дози 215 мкг/кг, тоді як АКТГ, кортизол і ТТГ — лише за 315. Поріг для пролактину нижчий, тобто це найчутливіший ендокринний маркер дії псилоцибіну. Підтверджено на дозах 15 і 30 мг (PMID 35217796), і це клас-ефект: аяуаска (PMID 22005052) і ДМТ (PMID 8297216) дають те саме.

Звідси практичний висновок, якого немає в жодному керівництві: пролактин, виміряний у найближчі години після сесії, може бути хибно підвищеним. І одразу — чесна межа знання: жодне дослідження не наводить ні абсолютних значень пролактину, ні тривалості підйому, ні часу повернення до норми. Через скільки після сесії пролактин можна вимірювати достовірно — не вивчено. Якщо пацієнт проходив психоделічну терапію і приносить «підвищений пролактин», розумно уточнити терміни забору, перш ніж направляти його на МРТ гіпофіза.

Немає жодного дослідження в пацієнтів із захворюваннями щитоподібної залози. Немає жодного дослідження в пацієнтів на левотироксині. Даних про взаємодію з тиреоїдною терапією не існує взагалі — ні фармакокінетичних, ні фармакодинамічних.

Ліки: антидепресанти, літій, інгібітори МАО

Лікарські взаємодії потребують окремої уваги: СІЗЗС та інші серотонінергічні препарати змінюють суб’єктивну відповідь (в EPISODE учасників спеціально відміняли з антидепресантів), а поєднання з препаратами літію описано як таке, що підвищує ризик небажаних неврологічних явищ. Самостійна відміна антидепресанта заради «чистого досвіду» — окремий і цілком реальний ризик.

Відміна ще й заважає результату: апостеріорний аналіз дослідження «псилоцибін проти есциталопраму» (J Psychopharmacol 2024. PMID 38520045) виявив, що в пацієнтів, які відмінили СІЗЗС або СІЗЗСН перед участю, ефект лікування виявився гіршим за всіма шкалами наслідків, ніж у тих, хто прийшов без терапії, — при тому що гострота самого психоделічного переживання в них не відрізнялася.

Наскільки великий внесок самої відміни, показує метааналіз 79 досліджень і 21 002 пацієнтів (Lancet Psychiatry 2024. PMID 38851198): хоча б один симптом відміни виникає у 31% тих, хто припинив антидепресант, проти 17% на плацебо — з поправкою на плацебо це приблизно кожен шостий-сьомий; тяжкі прояви 2,8% проти 0,6%, і есциталопрам входить до числа препаратів із частішою відміною. Щоправда, інший метааналіз 50 РКД і 17 828 учасників (JAMA Psychiatry 2025. PMID 40632531) оцінює вираженість скромніше — близько одного додаткового симптому на першому тижні, нижче порога клінічної значущості, причому погіршення настрою з відміною не пов’язане. Дві роботи розходяться в оцінці тяжкості, і це варто назвати прямо.

Дані обнадійливіші, ніж прийнято думати. Перехресне РКД на 23 здорових (Clin Pharmacol Ther 2022. PMID 34743319) показало: двотижневий курс есциталопраму перед прийомом 25 мг псилоцибіну не впливав на позитивні ефекти, але достовірно знижував негативні — тривогу, тяжкість переживання і серцево-судинні реакції. Фармакокінетика псилоцину не змінювалася. Тобто притуплюється радше неприємний бік досвіду, ніж терапевтичний.

Відкрите дослідження другої фази на 19 пацієнтах із резистентною депресією, які продовжували приймати СІЗЗС (Neuropsychopharmacology 2023. PMID 37443386), дало зниження MADRS на 14,9 бала (95% ДІ −20,7…−9,2) до третього тижня, відповідь і ремісію у 8 з 19 (42,1%) і жодного серйозного небажаного явища. Результат зіставний із дослідженнями, де терапію відміняли.

Проти цього — дані про притуплення зі спостережень: опитування 611 осіб, які поєднували психоделіки з антидепресантами (J Psychopharmacol 2023. PMID 37291890), дає ймовірність слабшого, ніж очікувалося, ефекту 0,47 для СІЗЗС і 0,55 для СІЗЗСН проти 0,29 для бупропіону. Причому притуплення зберігалося і через 3–6 місяців після відміни і не пояснювалося тривалим періодом напіввиведення флуоксетину.

Тут цифри такі, що пропустити їх не можна. Аналіз повідомлень про поєднання психоделіків із психотропними препаратами (Pharmacopsychiatry 2021. PMID 34348413) виявив: із 62 описів прийому психоделіка на тлі літію судоми згадувалися у 47%, ще у 18% — тяжкі негативні переживання, а 39% потребували медичної допомоги. Для порівняння: із 34 описів із ламотриджином судом не було жодного.

Є й описаний клінічний випадок: підліток із трьома генералізованими нападами протягом півгодини після прийому ЛСД на тлі субтерапевтичної дози літію, без судом в анамнезі, причому попередні епізоди прийому на тлі флуоксетину та бупропіону минали без наслідків (S D Med 2024. PMID 38986146).

Застереження обов’язкове: увесь сигнал побудований на інтернет-повідомленнях і одному клінічному випадку — без когорти, без знаменника, з очевидним зміщенням відбору. Але за такого розміру ефекту і такої ціни помилки це той випадок, коли чекати на якісніші дані нерозумно.

Всупереч поширеному побоюванню, задокументованих випадків серотонінового синдрому при поєднанні псилоцибіну із СІЗЗС у контрольованих дослідженнях немає жодного. Огляд фармакології (Psychopharmacology 2022. PMID 34251464) підсумовує: справжня серотонінова токсичність потребує передозування або поєднання з інгібітором МАО, а комбінація «не-МАО-психоделік плюс не-МАО-серотонінергічний препарат» належить до низького ризику. Огляд 18 досліджень (PMID 40937732) прямо називає спільний прийом антидепресантів і класичних психоделіків «загалом безпечним і переносимим, без підвищення ризику серотонінового синдрому, особливо для псилоцибіну».

Реальна зона ризику — не СІЗЗС, а речовини з інгібіторами МАО: аяуаска містить β-карболіни, і саме там поєднання із серотонінергічними препаратами небезпечне.

Мікродозинг і клапани серця

Особлива тема — мікродозинг. Огляд 2024 року звертає увагу на те, що псилоцибін і ЛСД структурно схожі з препаратами, які спричиняли фіброз і клапанну патологію серця при регулярному прийомі (метисергід, перголід, фенфлурамін), через стимуляцію 5-HT2B-рецепторів (J Psychopharmacol 2024;38:217–224. DOI 10.1177/02698811231225609, PMID 38214279). Тривала кардіальна безпека режиму «2–4 рази на тиждень місяцями» не вивчена.

Ехокардіографія як кінцева точка ніколи не застосовувалася в людей для жодного класичного психоделіка (PMID 37572027). Огляд 2026 року прямо підсумовує, що ризик при інтермітуючому прийомі «недостатньо охарактеризований», а підтверджений клапанний сигнал існує лише для фенфлураміну, ерголінових агоністів дофаміну і почасти MDMA (Clin Pharmacol Ther 2026. PMID 42209433).

Підсумок

За двадцять років дослідження псилоцибіну пройшли шлях від неможливості до публікацій у провідних журналах — і це саме собою наукова подія. Найпереконливіші дані отримані при нікотиновій залежності (40,5% проти 10%) і при екзистенційному дистресі в онкологічних пацієнтів. При депресії коректне формулювання станом на липень 2026 року — «ефект імовірно є, він помірний, і його розмір поки не встановлено».

Практичний висновок для пацієнта з тривалою депресією, що не відповідає на лікування: до пошуку експериментальних рішень має сенс виключити причини з дешевою і доведеною терапією — насамперед щитоподібну залозу, дефіцити B12, заліза та вітаміну D, порушення вуглеводного обміну. Це менш захопливо, ніж нейробіологія містичного досвіду, але за співвідношенням користь–ризик–доказовість виграє з великим відривом.

Пов’язана стаття: гіпотиреоз, Хашимото та зв’язок із депресією і тривогою — що перевіряють першим за тривалого зниження настрою.

Джерела

▸ Mertens LJ, et al. Efficacy and Safety of Psilocybin in Treatment-Resistant Major Depression: The EPISODE Randomized Clinical Trial. JAMA Psychiatry 2026;83(5):448–460. DOI 10.1001/jamapsychiatry.2026.0132, PMID 41848690 — рівень 1b (РКД, потрійне осліплення, активне плацебо, n=144); первинної точки не досягнуто.
▸ Blinding Integrity in Psychedelic Randomized Clinical Trials: A Systematic Review. JAMA Psychiatry 2026. DOI 10.1001/jamapsychiatry.2026.0255, PMID 41984443 — систематичний огляд 112 РКД.
▸ Control Group Outcomes in Trials of Psilocybin, SSRIs, or Esketamine for Depression: A Meta-Analysis. JAMA Netw Open 2025;8:e2524119. DOI 10.1001/jamanetworkopen.2025.24119, PMID 40736734.
▸ Carhart-Harris RL, et al. Psilocybin with psychological support for treatment-resistant depression. Lancet Psychiatry 2016;3:619–627. DOI 10.1016/S2215-0366(16)30065-7 — рівень 2b (відкрите, n=12).
▸ Davis AK, et al. Effects of Psilocybin-Assisted Therapy on Major Depressive Disorder. JAMA Psychiatry 2021;78:481–489. DOI 10.1001/jamapsychiatry.2020.3285 — рівень 1b (n=27, контроль — список очікування).
▸ Carhart-Harris R, et al. Trial of Psilocybin versus Escitalopram for Depression. N Engl J Med 2021;384:1402–1411. DOI 10.1056/NEJMoa2032994 — рівень 1b (n=59); первинна точка не значуща.
▸ Goodwin GM, et al. Single-Dose Psilocybin for a Treatment-Resistant Episode of Major Depression. N Engl J Med 2022;387:1637–1648. DOI 10.1056/NEJMoa2206443 — рівень 1b (n=233).
▸ Raison CL, et al. Single-Dose Psilocybin Treatment for Major Depressive Disorder. JAMA 2023;330:843–853. DOI 10.1001/jama.2023.14530 — рівень 1b (n=104).
▸ Gukasyan N, et al. Efficacy and safety of psilocybin-assisted treatment for major depressive disorder: prospective 12-month follow-up. J Psychopharmacol 2022;36:151–158. DOI 10.1177/02698811211073759 — рівень 2b (n=27).
▸ Long-term observational follow-up after a single dose of psilocybin for treatment-resistant depression. J Clin Psychiatry 2025. DOI 10.4088/JCP.24m15449 — рівень 2b.
▸ Psilocybin-assisted psychotherapy for treatment-resistant depression: randomized trial of repeated doses. Med 2024. DOI 10.1016/j.medj.2024.01.005, PMID 38359838 — рівень 1b (n=56).
▸ Johnson MW, et al. Pilot study of the 5-HT2AR agonist psilocybin in the treatment of tobacco addiction. J Psychopharmacol 2014;28:983–992. DOI 10.1177/0269881114548296 — рівень 2b (n=15).
▸ Johnson MW, et al. Long-term follow-up of psilocybin-facilitated smoking cessation. Am J Drug Alcohol Abuse 2017;43:55–60. DOI 10.3109/00952990.2016.1170135 — рівень 2b (n=15).
▸ Psilocybin or Nicotine Patch for Smoking Cessation: A Pilot Randomized Clinical Trial. JAMA Netw Open 2026. DOI 10.1001/jamanetworkopen.2026.0972 — рівень 1b (n=82); 40,5% проти 10%.
▸ Bogenschutz MP, et al. Percentage of Heavy Drinking Days Following Psilocybin-Assisted Psychotherapy vs Placebo in Alcohol Use Disorder. JAMA Psychiatry 2022;79:953–962. DOI 10.1001/jamapsychiatry.2022.2096 — рівень 1b (n=93).
▸ Psilocybin-assisted therapy for relapse prevention in alcohol use disorder: a phase 2 randomized clinical trial. eClinicalMedicine 2025. DOI 10.1016/j.eclinm.2025.103149 — рівень 1b (n=37); відмінності не значущі.
▸ Ross S, et al. Rapid and sustained symptom reduction following psilocybin treatment for anxiety and depression in patients with life-threatening cancer. J Psychopharmacol 2016;30:1165–1180. DOI 10.1177/0269881116675512 — рівень 1b (n=29).
▸ Griffiths RR, et al. Psilocybin produces substantial and sustained decreases in depression and anxiety in patients with life-threatening cancer. J Psychopharmacol 2016;30:1181–1197. DOI 10.1177/0269881116675513 — рівень 1b (n=51).
▸ Agin-Liebes GI, et al. Long-term follow-up of psilocybin-assisted psychotherapy for psychiatric and existential distress in patients with life-threatening cancer. J Psychopharmacol 2020;34:155–166. DOI 10.1177/0269881119897615 — рівень 2b (n=16).
▸ Psilocybin-assisted group therapy in patients with cancer diagnosed with a major depressive disorder. Cancer 2024;130:1101–1112. DOI 10.1002/cncr.35010, PMID 38105655 — рівень 2b (n=30).
▸ Psychedelic-assisted therapy for treating anxiety, depression, and existential distress in people with life-threatening diseases. Cochrane Database Syst Rev 2024. DOI 10.1002/14651858.CD015383.pub2, PMID 39260823 — визначеність доказів низька.
▸ Carhart-Harris RL, et al. Neural correlates of the psychedelic state as determined by fMRI studies with psilocybin. PNAS 2012;109:2138–2143. DOI 10.1073/pnas.1119598109.
▸ Carhart-Harris RL, et al. The entropic brain. Front Hum Neurosci 2014;8:20. DOI 10.3389/fnhum.2014.00020.
▸ Siegel JS, et al. Psilocybin desynchronizes the human brain. Nature 2024;632:131–138. DOI 10.1038/s41586-024-07624-5.
▸ Psychedelics, Mystical Experience, and Therapeutic Efficacy: A Systematic Review. Front Psychiatry 2022;13:917199. DOI 10.3389/fpsyt.2022.917199.
▸ Safety and risk assessment of psychedelic psychotherapy: a meta-analysis and systematic review. Psychiatry Res 2024;335:115880. DOI 10.1016/j.psychres.2024.115880, PMID 38579460.
▸ Rouaud A, et al. Microdosing psychedelics and the risk of cardiac fibrosis and valvulopathy. J Psychopharmacol 2024;38:217–224. DOI 10.1177/02698811231225609, PMID 38214279.
▸ Peck SK, et al. Psilocybin therapy for females with anorexia nervosa: a phase 1, open-label feasibility study. Nat Med 2023;29:1947–1953. DOI 10.1038/s41591-023-02455-9 — рівень 2b (n=10).
▸ Moreno FA, et al. Safety, tolerability, and efficacy of psilocybin in 9 patients with obsessive-compulsive disorder. J Clin Psychiatry 2006;67:1735–1740. DOI 10.4088/JCP.v67n1110 — рівень 4 (n=9).

Джерело: Псилоцибін при депресії: що показали 20 років досліджень і що змінив 2026 рік — universum.earth. md_pereligyn — Перелыгин Владимир Игоревич.

Повернутися назад
Замовити зворотній дзвінок