Головне
DSIP (від англійського delta sleep-inducing peptide, «пептид, що викликає дельта-сон») складається з 9 амінокислот. Під такою назвою його продають як засіб для сну, стресу, болю та відновлення. Офіційна міжнародна назва речовини: емідельтид. За документом Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) від 11.05.2026, він не входить до складу жодного зареєстрованого препарату, а загалом внутрішньовенно його отримали 209 осіб. Найзрозуміліше місце: після тижневого курсу денну працездатність перевіряли тестами і зниження за жодним показником не знайшли (14 осіб, 1 дослідження без групи плацебо). Найнеочікуваніше: у контрольованому дослідженні із записом сну глибокий сон не зріс (6 осіб, 1 дослідження).
| Речовина і форма | Що робить | Що показали дослідження | Для кого обговорюють |
|---|---|---|---|
| DSIP (емідельтид), внутрішньовенна повільна інфузія | у людини слідує за циклом сну і неспання | сон при безсонні: 16 осіб, 1 подвійне сліпе дослідження з плацебо, автори не очікують суттєвої користі | люди з хронічним безсонням |
| DSIP, внутрішньовенно, курс до 6 днів | за задумом робіт пом'якшує симптоми відміни | відміна опіатів і алкоголю: 107 осіб, 1 відкрите дослідження без контролю | люди в стані відміни |
| DSIP, внутрішньовенно, тиждень уранці і тиждень увечері | змінює кількість нападів сну | нарколепсія: 1 особа, опис випадку | один пацієнт |
Як діє
Речовину вперше описали в 1970-х роках, а в 1976–1977 роках отримали штучно. З назви здається, що вона поглиблює дельта-сон, найглибшу стадію; у роботах із записом сну картина інша, її описано нижче. Власний DSIP організму підіймається і спадає разом із циклом сну та неспання, і його підйом, за даними, які наводить FDA, пов'язаний із пригніченням і глибокого, і швидкого сну (REM, фаза зі сновидіннями). Період напіввиведення з плазми в людини становить 8 хвилин: амінопептидази руйнують його в крові. У людей із великим депресивним розладом показник у плазмі був вищим (34 особи після спроби самогубства та підібрані здорові, 1 дослідження; Westrin A Biol Psychiatry 1998. PMID 9606527). Це зв'язок, а не причина.
Хронічне безсоння: що вимірювали і що вийшло
Найбільше дослідження з плацебо охопило 16 осіб із хронічним безсонням, 8 отримували DSIP, 8 глюкозу. Речовину вводили внутрішньовенно по 25 нмоль/кг (близько 1,5 мг на 70 кг) перед кожною з трьох ночей у лабораторії сну, сон записували полісомнографією. Ефективність сну і час засинання в тих, хто отримував DSIP, були кращими, але, за авторами, ці ефекти слабкі й почасти пояснюються випадковою зміною в групі плацебо. Суб'єктивна якість сну не змінилася. Інші показники запису сну не відрізнялися ні між групами, ні всередині груп (Bes F Neuropsychobiology 1992. PMID 1299794).
У перехресному дослідженні 6 осіб із тяжким безсонням отримували 25 нмоль/кг за 4 хвилини. Загальний час сну зріс у середньому на 20 хвилин. Кількість пробуджень, час неспання після засинання і час до повільного сну зменшилися, але від плацебо та від вихідних ночей значущо не відрізнялися. Зі стадій зросла лише друга, поверхнева, причому така сама різниця з плацебо була вже у вихідні ночі, а третя і четверта (глибокий сон) та REM залишилися колишніми. Автори оцінили покращення як таке, що має мале клінічне значення (Monti JM Int J Clin Pharmacol Res 1987. PMID 3583493; кількість учасників і приріст з розбору FDA, с. 29).
У першому перехресному дослідженні іншої групи авторів 6 осіб середнього віку отримували 25 нмоль/кг безпосередньо перед сном. У першу годину після ін'єкції відзначали слабкий бадьорий ефект, з другої години і до шостої сон був спокійнішим, з меншою кількістю перерв. Час засинання і час остаточного пробудження не відрізнялися від плацебо. Денної сонливості після ін'єкцій автори не відзначили. Автори описали «тенденції» без цифр (Schneider-Helmert D Experientia 1981. PMID 7028502; порівняння з плацебо з розбору FDA, с. 25).
Найбільші цифри в темі отримано там, де групи плацебо не було: 14 осіб середнього віку отримували по 30 нмоль/кг внутрішньовенно 7 вечорів поспіль. Плацебо ті самі люди отримували в ніч звикання і в ніч після курсу, а зовнішнім порівнянням слугувала група здорових, підібраних за статтю та віком, тому цифр по групі плацебо в роботі немає (розбір FDA, с. 26–27). Час засинання скоротився з 58,4 до 27,6 хвилини, час неспання після засинання з 120,8 до 65,6 хвилини, загальний час сну зріс із 313 до 385 хвилин, ефективність сну на 27 % від вихідної. Головне практичне спостереження: денний стан і розумову працездатність докладно тестували до і після шести ін'єкцій, і за жодним показником в інтервалі від 1,5 до 10 годин після ранкового пробудження зниження не було (Schneider-Helmert D Eur Neurol 1987. PMID 3622582). Тобто в цих 14 осіб денної важкості наступного дня не відзначили; зі снодійними тут нікого не порівнювали.
Ще одна робота цього автора охопила 18 осіб: 9 віком 29–59 років і 9 віком 60–83 роки, шість ін'єкцій по 30 нмоль/кг внутрішньовенно за тиждень, без групи плацебо. У старших час засинання, спочатку 1–2 години, скоротився до 22–30 хвилин, а загальний час сну зріс на 97 хвилин проти 57 у молодших. Ефект був тим більшим, чим тяжче сон порушено до лікування (Schneider-Helmert D Eur Neurol 1986. PMID 3792404; цифри з розбору FDA, с. 28). Відкрита серія із 7 осіб із тяжким безсонням, по 10 ін'єкцій, показала нормалізацію сну у 6 із 7 на період спостереження 3–7 місяців (Kaeser HE Eur Neurol 1984. PMID 6391926).
Великі позитивні цифри щодо сну отримано в роботах однієї групи авторів, і групи плацебо в них не було; два незалежні дослідження з плацебо описано вище, і їхній результат скромніший. Окремо описано досліди зі швидкістю введення: при інфузії за 1 хвилину ефекту не було, за 2,5 хвилини загальний час сну зріс на 30 хвилин, за 7,5 хвилини на 1 годину, оптимумом автори назвали 4–8 хвилин (Schneider-Helmert D Neuropsychobiology 1983. PMID 6689058; цифри з розбору FDA, с. 28). Для порівняння: при хронічному безсонні першою лінією настанова Американської колегії лікарів називає когнітивно-поведінкову терапію. Про різні підходи докладніше в статтях 5 засобів від безсоння без таблеток, Безсоння: ГАМК, гліцин, магній та Даридорексант.
Відміна опіатів і алкоголю
Найбільша робота в темі охопила 107 осіб, з них 47 із відміною алкоголю і 60 із відміною опіатів. DSIP уводили внутрішньовенно по 25 нмоль/кг, до 6 ін'єкцій на добу і до 6 днів. Ні рандомізації, ні групи плацебо, ні стандартних шкал відміни не було, оцінку давали лікарі та медсестри. З оцінки випали 13 % в алкогольній і 22 % в опіатній групі, а серед оцінених симптоми зникли або помітно зменшилися у 97 % опіатних і 87 % алкогольних пацієнтів. Тривога минала повільніше, за години і після кількох ін'єкцій. У частини пацієнтів через 24–72 години після закінчення лікування тривога і безсоння повернулися, без безсоння залишилися 13 осіб. Автори написали, що результат не дозволяє робити висновок про користь підтримувального лікування (Dick P Eur Neurol 1984. PMID 6548969; повернення симптомів і висновок авторів з розбору FDA, с. 38–39). У попередній роботі тієї самої клініки було 67 осіб, користь у 48 із 49 оцінених, 27 % випали з оцінки (Dick P Neuropsychobiology 1983. PMID 6328354). Обидві роботи виконано однією групою в одній клініці, незалежного повторення щодо відміни ні в PubMed, ні в розборі FDA немає.
Інша група авторів повторила схему на 7 людях з опіоїдною залежністю, по 35 нмоль/кг внутрішньовенно, за схемою зі зменшенням дози 7 днів. Середній бал шкали відміни SOWS (Subjective Opiate Withdrawal Scale) за годину до першої ін'єкції становив 34,4, після першої 17,8. Повну схему пройшли 2 особи із 7, і обом на третій день знадобилися ліки від безсоння. Повернення симптомів після другої та наступних ін'єкцій, окрім однієї особи, не пригнічувалося (Backmund M J Clin Psychopharmacol 1998. PMID 9617990, лист без реферату; цифри з розбору FDA, с. 39). Клінічні настанови щодо опіоїдної залежності ASAM і SAMHSA DSIP не згадують, а схвалений у США препарат для цього називається лофексидин.
Біль, нарколепсія і стрес
При хронічному болю описано один відкритий пілотний дослід 1984 року: 7 осіб із мігренню, шумом у вухах і психогенними больовими нападами, внутрішньовенно 5 днів поспіль і ще 5 ін'єкцій кожні 48–72 години. Біль, за оцінкою авторів, знизився у 6 із 7, одночасно зменшилися депресивні стани. Числових значень болю в рефераті немає (Larbig W Eur Neurol 1984. PMID 6548970). При нарколепсії описано одного чоловіка 35 років: напади сну скоротилися з 6 до 3 на тиждень, а денний сон із щоденного став траплятися раз на 2–3 дні. Ранкові ін'єкції працювали краще за вечірні, катаплексії та сонного паралічу ін'єкції не викликали (Schneider-Helmert D Eur Neurol 1984. PMID 6548968; цифри з розбору FDA, с. 33).
Обіцянку «знижує кортизол і захищає від стресу» перевіряли двічі. У першому дослідженні 11 здорових чоловіків отримували 25 нмоль/кг внутрішньовенно: показник АКТГ (адренокортикотропного гормону гіпофіза) у плазмі знижувався щонайменше на 3 години порівняно з контролем, а кортизол ішов за звичайним добовим спадом і не змінювався (Bjartell A Psychoneuroendocrinology 1989. PMID 2554357). У другому 20 здорових чоловіків отримували 3–4 мг DSIP, тобто вдвічі з гаком більше: відповіді АКТГ і кортизолу на кортиколіберин та на їжу були майже однаковими при DSIP і плацебо (Späth-Schwalbe E Psychoneuroendocrinology 1995. PMID 7777652). В єдиній серії, де писали про переносимість стресу, двоє психотерапевтів оцінили покращення у двох пацієнтів, шкал не застосовували (PMID 6689058; розбір FDA, с. 28).
Робота 2014 року: 15 осіб із діабетичною ретинопатією отримували 300 мкг DSIP на добу в ніс 2 місяці. Час відновлення зорового викликаного потенціалу після світлового стресу знизився з 137,2 до 95,1 секунди (у здорових 73,5 секунди). Групи порівняння всередині лікування не було, а вимірювали електричну відповідь сітківки та кори, а не зір (Кресюн Н.В. Експ Клін Фармакол 2014. PMID 25739189).
Як застосовують у дослідженнях
В усіх роботах зі сну, болю та відміни DSIP вводили внутрішньовенно, повільно: у роботах із безсоння інфузія йшла 4 хвилини, оптимумом автори називали 4–8 хвилин. Найчастіше доза становила 25 нмоль/кг (близько 1,5 мг на 70 кг), рідше 30 нмоль/кг (близько 1,8 мг) і 35 нмоль/кг (близько 2,1 мг). Діапазон за всіма клінічними роботами: 25–150 нмоль/кг, від 1 до 15 днів. При безсонні вводили перед сном або за годину до сну; ранкові ін'єкції підвищували денну активність і все одно покращували нічний сон, а дві дози на добу такого ефекту не дали (Schneider-Helmert D Eur Neurol 1984. PMID 6391925). Підшкірне введення, яким речовину продають сьогодні, в клінічних роботах не застосовували: FDA окремо за кожним показанням зазначає, що знайшло дані лише про внутрішньовенний шлях. Інтраназально DSIP вводили в листі 2001 року з електрофізіологічним результатом (Hruz P J Clin Psychopharmacol 2001. PMID 11763019) і в роботі 2014 року з ретинопатії, описаній вище.
Що каже регулятор
У документі FDA для Консультативного комітету з аптечного виготовлення (PCAC) від 11.05.2026 сказано: для емідельтиду немає застосовної монографії Фармакопеї США (USP) і Національного формуляра (NF), він не входить до складу жодного схваленого FDA препарату. Він не визнаний Європейською, Японською та Міжнародною фармакопеями і не є зареєстрованими ліками в жодній перевіреній країні. Дві аптечні мережі у 2015 і 2018 роках пропонували включити його до переліку для аптечного виготовлення, обидві заявки відкликано, і FDA запропонувало емідельтид до цього переліку не додавати. Комітет збирався 24.07.2026, і за повідомленнями профільної преси про засідання емідельтид став єдиним із розглянутих пептидів, який комітет не підтримав; підсумки і протокол на сайті FDA на момент перевірки не викладено, тому розподіл голосів тут не наводиться. Голос комітету закон не змінює: щоб речовина потрапила до переліку, FDA має випустити проєкт правила і провести громадське обговорення.
Продають DSIP для підшкірних ін'єкцій і спрею в ніс, флаконами по 5 мг і розчинами по 2 мг/мл, тоді як у дослідженнях разова доза була близько 1,5–2,1 мг внутрішньовенно. FDA зазначає, що під однією назвою йдуть різні солі та похідні, а у двох розібраних заявках сертифікати аналізу не збігалися із заявленою речовиною; тестів на домішки, агрегати та ендотоксини для обох форм не знайдено. У системі повідомлень про побічні ефекти FDA (FAERS) до 03.03.2024 про DSIP скарг немає.
Кому спершу до лікаря
Реєстраційної інструкції в речовини немає, тому протипоказання переліком не наводяться. З документа FDA і робіт відомо таке. При відміні алкоголю та опіатів у 107 осіб у 95 значущих небажаних явищ не було, у 9 були пітливість, головний біль, нудота і запаморочення, у 3 серйозні: у двох гіпотензія на початку першої ін'єкції, у третього повторні епізоди поганого самопочуття з пітливістю і нудотою по 15 хвилин (розбір FDA, с. 51). Єдина названа регулятором взаємодія: інгібітори дипептидази, наприклад каптоприл (група препаратів від тиску), можуть сповільнювати розпад DSIP і підвищувати його концентрацію. Підшкірний пептид із дев'яти амінокислот несе, за FDA, ризик імунної відповіді аж до антитіл до власного пептиду. Робіт за участю дітей, вагітних і жінок, що годують груддю, немає, а найдовше введення в роботах: 2 місяці в ніс у 15 осіб. При безсонні, болю, тривозі та залежності спершу потрібен лікар і обстеження: причини цих станів різні, і лікування добирають під причину.
Що показали дослідження
| Що вивчали | Хто і скільки | Результат | Джерело |
|---|---|---|---|
| Безсоння, подвійне сліпе з плацебо | 16 осіб (8 і 8), 1 дослідження, 3 ночі | Час засинання і ефективність сну трохи кращі, суб'єктивна якість сну без змін | Bes F Neuropsychobiology 1992. PMID 1299794 |
| Безсоння, перехресне з плацебо | 6 осіб, 1 дослідження | Загальний час сну +20 хвилин, за авторами мале клінічне значення; глибокий сон не зріс, зріс лише 2-й етап | Monti JM Int J Clin Pharmacol Res 1987. PMID 3583493 |
| Безсоння, перехресне з плацебо | 6 осіб, 1 дослідження | Сон кращий з 2-ї години до 6-ї; час засинання без відмінностей від плацебо | Schneider-Helmert D Experientia 1981. PMID 7028502 |
| Швидкість введення і серії III–V | 6, 4 і 2 особи, 1 публікація, 3 серії | Інфузія за 1 хвилину без ефекту, оптимум 4–8 хвилин; цифри зі сну без групи норми | Schneider-Helmert D Neuropsychobiology 1983. PMID 6689058 |
| Безсоння, без плацебо | 14 осіб, 1 дослідження, 7 вечорів | Засинання 58,4 до 27,6 хв; загальний час сну 313 до 385 хв; працездатність не знизилася | Schneider-Helmert D Eur Neurol 1987. PMID 3622582 |
| Безсоння за віком, без плацебо | 18 осіб (9 і 9), 1 дослідження, 6 ін'єкцій за тиждень | Загальний час сну +97 хв у 60–83 роки і +57 хв у 29–59 років | Schneider-Helmert D Eur Neurol 1986. PMID 3792404 |
| Тяжке безсоння, відкрито | 7 осіб, 1 дослідження | Сон нормалізувався у 6 із 7, спостереження 3–7 місяців | Kaeser HE Eur Neurol 1984. PMID 6391926 |
| Відміна опіатів і алкоголю, відкрито | 107 осіб (47 і 60), 1 дослідження | Покращення у 97 % опіатних і 87 % алкогольних оцінених; тривога і безсоння повернулися через 1–3 доби | Dick P Eur Neurol 1984. PMID 6548969 |
| Відміна, попередня робота | 67 осіб, 1 дослідження | Користь у 48 із 49 оцінених; 27 % випали з оцінки | Dick P Neuropsychobiology 1983. PMID 6328354 |
| Відміна опіатів, повторна перевірка | 7 осіб, 1 дослідження | Шкала SOWS 34,4 до 17,8; схему пройшли 2 із 7 | Backmund M J Clin Psychopharmacol 1998. PMID 9617990 |
| Хронічний біль, пілот | 7 осіб, 1 дослідження | Біль знизився у 6 із 7, цифр немає | Larbig W Eur Neurol 1984. PMID 6548970 |
| Нарколепсія, один випадок | 1 особа, 1 опис | Напади сну 6 до 3 на тиждень | Schneider-Helmert D Eur Neurol 1984. PMID 6548968 |
| АКТГ і кортизол у здорових | 11 осіб, 1 перехресне дослідження | АКТГ нижчий щонайменше 3 години, кортизол не змінювався | Bjartell A Psychoneuroendocrinology 1989. PMID 2554357 |
| АКТГ і кортизол при 3–4 мг | 20 осіб, 2 експерименти | Відповіді АКТГ і кортизолу майже однакові при DSIP і плацебо | Späth-Schwalbe E Psychoneuroendocrinology 1995. PMID 7777652 |
| Ретинопатія, у ніс 2 місяці | 15 осіб, 1 дослідження без контролю | Відновлення потенціалу 137,2 до 95,1 с | Кресюн Н.В. Експ Клін Фармакол 2014. PMID 25739189 |
| Відміна бензодіазепіну, один випадок | 1 жінка 47 років, 1 опис | Фаза сну зсунута на 5 годин, препарат скасовано | Schneider-Helmert D Dtsch Med Wochenschr 1987. PMID 3582201 |
Підсумок
DSIP вивчали на малих групах: у контрольованому перехресному дослідженні із записом сну (6 осіб) зросла лише друга, поверхнева, стадія, а кортизол у двох роботах у здорових не змінювався. Великі цифри щодо засинання і відміни отримано в серіях однієї групи авторів без групи плацебо, і там само денного зниження працездатності не відзначили. Усе, що відомо про сон, біль і відміну, отримано при внутрішньовенному повільному введенні; інтраназально речовину вводили у двох роботах з електрофізіологічними показниками, а клінічних робіт з підшкірним введенням, яким DSIP продають, FDA не знайшло. Продавані форми за тим самим документом FDA не охарактеризовані. При проблемах зі сном, болем чи залежністю надійніше почати з з'ясування причини. Розібрати ситуацію можна на консультації.
Джерело: DSIP: пептид дельта-сну і що показали дослідження — universum.earth. Доктор Перелігін.
