Діагностика паразитарних інфекцій
Аналізи на паразитів у Дніпрі — комплексна діагностика гельмінтів і найпростіших
ПАРАЗИТОЗИ
Аналітичний погляд лікаря
Нижче логіка проста: спочатку фармакологічне ядро, потім реальні схеми, далі місце натуропатії та, нарешті, клінічні ознаки, коли варто задуматися про паразитоз.
ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ЯДРО:
1.1. Albendazol
Фактично головний робочий інструмент. Спектр: круглі гельмінти, частина тканинних та системних інвазій. Роль: препарат першого вибору при більшості підозрюваних нематодозів, якщо немає спеціальних протипоказань. Особливість італійської практики: дозування та тривалість курсів часто більш консервативні, ніж у країнах, де паразитози поширені ширше. Лікарі дотримуються схем, затверджених EMA, а не «агресивних» протоколів.
1.2. Mebendazol
Класичний препарат для ентеробіозу та інших кишкових нематод у дітей і дорослих. Перевага: зручність коротких курсів, накопичений досвід безпечного застосування. Мінус: вже менш універсальний, ніж альбендазол, і частіше розглядається як препарат для конкретного завдання, а не як базовий.
1.3. Pyrantel
М'який засіб для типової «домашньої» паразитозу. Практична нішa: ентеробіоз, аскаридоз, особливо у дітей і людей з підвищеною чутливістю до препаратів. Плюс: хороший профіль переносимості. Мінус: практично марний при цепистодозах та ряді більш складних інвазій, тобто підходить лише для простих сценаріїв.
1.4. Niclosamide
Нішевий препарат проти стрічкових гельмінтів. Механізм: діє переважно в просвіті кишечника, практично не всмоктується. Реальність: використовується рідко, тому що діагнози тениозу та дифіллоботріозу зустрічаються рідко. Проте для лікаря, який думає про цептоди, це важливий інструмент.
1.5. Praziquantel
Препарат для більш складного спектру цептод і трематод. Реальна практика: частіше призначається у спеціалізованих інфекційних відділеннях або центрах тропічної медицини, а не на рівні «сімейного лікаря».
РЕАЛЬНІ СХЕМИ ЛІЧЕННЯ:
Схеми нижче не претендують на повноту, але відображають типовi рішення:
1. Ентеробіоз – Pyrantel однократно з обов’язковим повторенням через 14 днів. Логіка: порвати цикл реінвазії.
2. Аскаридоз – Albendazol 400 мг однократно, за потреби – контроль та повтор.
3. Трихуріоз (власоглав) – Mebendazol 100 мг двічі на добу протягом 3 днів.
4. Анкілостомідоз – Albendazol 400 мг щодня протягом 3 днів з оцінкою гемоглобіну та заліза.
5. Тениоз – Niclosamide або Praziquantel, завжди за рецептом та під контролем, з оцінкою ризику обструкції та супутніх станів.
6. Стронгілоїдоз – Ivermectin лише під наглядом лікаря, з урахуванням імунного статусу, ризику гіперинфекції та супутньої терапії (особливо глюкокортикостероїдів).
ДЕ МІСЦЕ НАТУРОПАТІЇ?
Натуропатичні та нутрицевтичні засоби в контексті паразитозів виконують допоміжну роль.
Реалістичні функції:
• підтримка печінки та детоксикації
• корекція мікронутрієнтних дефіцитів
• відновлення слизової оболонки кишечника
• робота з мікробіотою
Функції, які їм приписують помилково:
• "повна дегельмінтизація" без ліків
• "видалення всіх паразитів" без попередньої діагностики
• заміна Albendazol, Mebendazol, Praziquantel та інших системних препаратів
Логіка проста: якщо йдеться про доказаний інвазивний процес, основою терапії залишається фармакологія. Нутрицевтики та фітотерапія можуть посилювати відновлення, але не повинні замінювати собою лікарські молекули, особливо при тканинних та системних паразитозах.
КОЛИ ВЗАГАЛІ СЛІД ДУМАТИ ПРО ПАРАЗИТОЗ?
Симптоми паразитарних інфекцій рідко бувають “чистими”. Частіше це набір розрізнених скарг, які сходяться в єдину картину лише при уважному аналізі. Зручніше групувати ознаки за системами.
Системна втома та дефіцитні стани:
• хронічна слабкість, сонливість, падіння витривалості
• дефіцит заліза, цинку, міді, вітамінів групи В, стійкий до стандартної терапії
Механізм: паразити забирають поживні речовини, пошкоджують слизову оболонку та волоски кишечника, порушуючи всмоктування.
Психоемоційні та когнітивні зміни:
• тривожність, дратівливість, нестабільний настрій
• відчуття «туману» в голові, зниження концентрації
Зв’язок: кишкове запалення та дисбіоз змінюють профіль нейромедіаторів і роботу осі «кишечник-мозок». Окремі паразити справді здатні модифікувати поведінку та реакції.
Шкіра, волосся, нігті:
• випадання волосся, ламкість нігтів, суха шкіра
• стійкі субклінічні дерматози
Причина: хронічний дефіцит мікроелементів і вітамінів плюс постійний вплив токсинів паразитів та імунних комплексів.
Пищеварчі симптоми:
• здуття, чергування закрепів та діареї
• колікообразні болі, особливо після їжі
• епізоди часткової кишкової обструкції при масивних інвазіях (аскариди)
Важливо: ці симптоми неспецифічні, але у поєднанні з дефіцитами та шкірними проявами є підставою серйозно задуматися про паразитів.
Шкірні та алергічні реакції:
• висип, екзема, кропив’янка
• раптова або посилена алергічна схильність
Логіка: продукти життєдіяльності паразитів постійно стимулюють імунну систему та зрушують її в бік гіперактивності.
Нічні симптоми:
• свербіж в перианальній області, особливо вночі
• іноді стискання зубів уві сні
Це класика ентеробіозу та ряду інших нематодозів, що супроводжуються порушеннями сну у дитини або дорослого.
Субфебрильна температура:
• тривалі значення 37–37,5°C без очевидної причини
Інтерпретація: повільна, розтягнута в часі імунна реакція на хронічне антигенне навантаження.
Легеневі прояви без типової інфекції:
• сухий кашель, епізоди задухи
• мігруючі інфільтрати за даними візуалізації
Можливий «міграційний» етап розвитку аскарид та інших гельмінтів із транзитом через легеневу тканину.
Гепатобіліарні сигнали:
• відчуття важкості або біль у правому підребер'ї
• епізоди жовтяниці шкіри і склер
Частина паразитів вражає жовчні протоки та печінковий паренхім, що вимагає не просто антипаразитарної, а комплексної гастроентерологічної тактики.
Зміни в харчових вподобаннях:
• виражене потяг до солодкого та швидких вуглеводів
Пояснення: паразити активно споживають глюкозу, і це опосередковано формує незвичну та стійку потребу у цукрі у пацієнта.
РЕЗЮМЕ ДЛЯ ЛІКАРЯ:
1. Опорним препаратом є Albendazol, інші молекули виконують роль спеціалізованих інструментів.
2. Успіх терапії залежить не від кількості доступних ліків, а від точності діагностики та правильної прив'язки симптомів до можливої інвазії.
3. Натуропатія доречна як засіб підтримки, відновлення та корекції дефіцитів, але не як заміна антипаразитарних препаратів.
4. Будь-яка «розмазана» клінічна картина з дефіцитними, шкірними та пищеварчими симптомами вимагає хоча б раз задати пряме питання: чи не ховається за цією картиною хронічний паразитоз.
ДІАГНОСТИКА ЗА КРОВ'Ю:
2.1. Eosinofili totali:
Підвищення еозинофілів характерне для тканинних та мігруючих паразитозів: токсокароз, анкілостоми, стронгілоїдоз, шистосоми. Коментар: нормальний рівень еозинофілів не виключає паразитоз, але високий рівень майже завжди вимагає пошуку паразита.
2.2. IgE totali:
Неспецифічний, але корисний маркер. Підвищення характерне для гельмінтозів та алергічних реакцій на продукти їх обміну.
2.3. Серологія (ELISA):
• Toxocara
• Strongyloides
• Echinococcus
• Schistosoma
• Fasciola
Серологія використовується при підозрі на тканинні та системні інвазії, коли кал малоефективний для діагностики.
ДІАГНОСТИКА ЗА КАЛОМ:
Coproparassitologico standard:
Тричі аналіз калу з інтервалом 48 годин. Визначає яйця аскарид, остриць, власоглава, анкілостом, лямблій, амеб. Коментар: чутливість вище при серійній подачі матеріалу. Звичайний тест часто пропускає паразитів при слабких інвазіях.
Ricerca antigeni Giardia e Cryptosporidium:
Імунноферментне визначення антигенів. Висока чутливість при лямбліозі та криптоспоридіозі. Коментар: ці тести виконуються регулярно, особливо в педіатрії.
Ricerca proglottidi e tenie:
Пошук фрагментів стрічкових паразитів. Використовується при підозрі на тениоз або дифіллоботріоз.
БІОХІМІЯ ПЕЧІННЯ:
Аналізи не шукають паразита безпосередньо, але допомагають розпізнати наслідки:
• високий білірубін та ГГТП при опісторхозі або ураженні жовчних протоків
• хронічно низький феритин при лямбліозі, анкілостомах, стронгілоїдозі
ЛОГІКА ДІАГНОСТИКИ:
1. Якщо основний симптом гастроентерологічний, починають з тричі аналізу калу.
2. Якщо виражена еозинофілія, одразу додають серологію на токсокару, стронгілоїди, шистосоми.
3. Якщо симптоми системні та довготривалі, додають IgE, біохімію печінки та панелі тканинних гельмінтів.
4. Якщо в калі нічого не знаходять, але клініка зберігається – переходять до серології та ПЦР.
-------------------------------------------------
У нашій лабораторії проводиться комплексна діагностика паразитарних захворювань із застосуванням сучасних методів — ІФА, ПЦР та мікроскопії.
Ми визначаємо наявність антитіл та ДНК основних збудників гельмінтозів та протозойних інфекцій.
Серологічні тести (ІФА, кров):
– Лямбліоз, Giardia lamblia, загальні антитіла (IgG+IgM+IgA)
– Аскаридоз, Ascaris lumbricoides, антитіла IgG
– Токсокароз, Toxocara canis, антитіла IgG
– Опісторхоз, Opisthorchis felineus, антитіла IgG
– Ехінококоз, Echinococcus granulosus, антитіла (IgG+IgA)
– Тріхінельоз, Trichinella spiralis, антитіла (IgG+IgA)
ПЦР-панелі для виявлення ДНК паразитів (якісне визначення, кал)
Панель “Кишкові гельмінти” (9 збудників):
Enterocytozoon spp./Encephalitozoon spp., Strongyloides spp., Hymenolepis spp., Ascaris spp., Taenia spp., Trichuris trichiura, Ancylostoma spp., Enterobius vermicularis, Necator americanus.
Панель “Простейші кишкові паразити” (6 збудників):
Giardia lamblia, Entamoeba histolytica, Cryptosporidium spp., Blastocystis hominis, Dientamoeba fragilis, Cyclospora cayetanensis.
Додатково виконується аналіз калу методом концентрування (Parasep) для мікроскопічного виявлення яєць та цист паразитів.
Для комплексної оцінки стану організму можуть бути призначені:
• Загальний аналіз крові (з лейкоформулою);
• Загальний аналіз сечі;
• Еозинофільний катіонний білок (ECP) – показник активності алергічних та паразитарних реакцій;
• Імуноглобулін Е (IgE загальний);
• Печінковий комплекс (загальний білок, альбумін, білірубін, АлАТ, АсАТ, ЩФ, ГГТП).
Додаткове обстеження (окрема плата):
– Anisakis simplex або селедочний черв'як, антитіла / Anisakis simplex (л-я Редгера, Німеччина)
(Indirect Immunofluorescence Test (IIFT)) – непрямий імунофлуоресцентний аналіз – якісне визначення.
Показання до призначення:
При наявності симптомів анізокіазу (біль в області живота, нудота та блювання, а також шкірні висипання та свербіж, що виникли після вживання сирої риби).
При обстеженні пацієнтів з особливостями професійного анамнезу (рибалки, продавці риби, кухарі) або харчування (вживання сирої морської риби чи кальмарів).
– Фекальний кальпротектин (кал)
Кальпротектин – білок, який виділяється лейкоцитами при запаленні.
Якщо його багато в калі → в кишечнику триває запальний процес.
– Прихована кров у калі
Прихована кров у калі – це аналіз, який виявляє непомітне невоочевидно кровотечу в шлунково-кишковому тракті.
– Панкреатична еластаза (кал)
Застосовується для діагностики ферментної недостатності, хронічного панкреатиту та порушень пищеварення.
Методи дослідження:
• Мікроскопія – дозволяє візуально виявити яйця та личинки паразитів.
• ІФА-аналіз – виявляє антитіла до найбільш поширених збудників.
• ПЦР-діагностика – визначає фрагменти ДНК паразитів з високою точністю навіть на ранній стадії зараження.
Коли рекомендується пройти обстеження:
• При хронічній втомі, частих алергіях, шкірних висипаннях;
• При порушеннях пищеварення і зниженні імунітету;
• Перед вагітністю або плановими операціями;
• Для контролю ефективності проведеного лікування.
Наші переваги:
• Сучасне лабораторне обладнання та сертифіковані реактиви;
• Висока точність, достовірність та швидкість виконання аналізів;
• Зручний онлайн-доступ до результатів;
• Можливість отримати консультацію лікаря-інфекціоніста та комплексне висновок.
Аналітичний погляд лікаря
Нижче логіка проста: спочатку фармакологічне ядро, потім реальні схеми, далі місце натуропатії та, нарешті, клінічні ознаки, коли варто задуматися про паразитоз.
ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ЯДРО:
1.1. Albendazol
Фактично головний робочий інструмент. Спектр: круглі гельмінти, частина тканинних та системних інвазій. Роль: препарат першого вибору при більшості підозрюваних нематодозів, якщо немає спеціальних протипоказань. Особливість італійської практики: дозування та тривалість курсів часто більш консервативні, ніж у країнах, де паразитози поширені ширше. Лікарі дотримуються схем, затверджених EMA, а не «агресивних» протоколів.
1.2. Mebendazol
Класичний препарат для ентеробіозу та інших кишкових нематод у дітей і дорослих. Перевага: зручність коротких курсів, накопичений досвід безпечного застосування. Мінус: вже менш універсальний, ніж альбендазол, і частіше розглядається як препарат для конкретного завдання, а не як базовий.
1.3. Pyrantel
М'який засіб для типової «домашньої» паразитозу. Практична нішa: ентеробіоз, аскаридоз, особливо у дітей і людей з підвищеною чутливістю до препаратів. Плюс: хороший профіль переносимості. Мінус: практично марний при цепистодозах та ряді більш складних інвазій, тобто підходить лише для простих сценаріїв.
1.4. Niclosamide
Нішевий препарат проти стрічкових гельмінтів. Механізм: діє переважно в просвіті кишечника, практично не всмоктується. Реальність: використовується рідко, тому що діагнози тениозу та дифіллоботріозу зустрічаються рідко. Проте для лікаря, який думає про цептоди, це важливий інструмент.
1.5. Praziquantel
Препарат для більш складного спектру цептод і трематод. Реальна практика: частіше призначається у спеціалізованих інфекційних відділеннях або центрах тропічної медицини, а не на рівні «сімейного лікаря».
РЕАЛЬНІ СХЕМИ ЛІЧЕННЯ:
Схеми нижче не претендують на повноту, але відображають типовi рішення:
1. Ентеробіоз – Pyrantel однократно з обов’язковим повторенням через 14 днів. Логіка: порвати цикл реінвазії.
2. Аскаридоз – Albendazol 400 мг однократно, за потреби – контроль та повтор.
3. Трихуріоз (власоглав) – Mebendazol 100 мг двічі на добу протягом 3 днів.
4. Анкілостомідоз – Albendazol 400 мг щодня протягом 3 днів з оцінкою гемоглобіну та заліза.
5. Тениоз – Niclosamide або Praziquantel, завжди за рецептом та під контролем, з оцінкою ризику обструкції та супутніх станів.
6. Стронгілоїдоз – Ivermectin лише під наглядом лікаря, з урахуванням імунного статусу, ризику гіперинфекції та супутньої терапії (особливо глюкокортикостероїдів).
ДЕ МІСЦЕ НАТУРОПАТІЇ?
Натуропатичні та нутрицевтичні засоби в контексті паразитозів виконують допоміжну роль.
Реалістичні функції:
• підтримка печінки та детоксикації
• корекція мікронутрієнтних дефіцитів
• відновлення слизової оболонки кишечника
• робота з мікробіотою
Функції, які їм приписують помилково:
• "повна дегельмінтизація" без ліків
• "видалення всіх паразитів" без попередньої діагностики
• заміна Albendazol, Mebendazol, Praziquantel та інших системних препаратів
Логіка проста: якщо йдеться про доказаний інвазивний процес, основою терапії залишається фармакологія. Нутрицевтики та фітотерапія можуть посилювати відновлення, але не повинні замінювати собою лікарські молекули, особливо при тканинних та системних паразитозах.
КОЛИ ВЗАГАЛІ СЛІД ДУМАТИ ПРО ПАРАЗИТОЗ?
Симптоми паразитарних інфекцій рідко бувають “чистими”. Частіше це набір розрізнених скарг, які сходяться в єдину картину лише при уважному аналізі. Зручніше групувати ознаки за системами.
Системна втома та дефіцитні стани:
• хронічна слабкість, сонливість, падіння витривалості
• дефіцит заліза, цинку, міді, вітамінів групи В, стійкий до стандартної терапії
Механізм: паразити забирають поживні речовини, пошкоджують слизову оболонку та волоски кишечника, порушуючи всмоктування.
Психоемоційні та когнітивні зміни:
• тривожність, дратівливість, нестабільний настрій
• відчуття «туману» в голові, зниження концентрації
Зв’язок: кишкове запалення та дисбіоз змінюють профіль нейромедіаторів і роботу осі «кишечник-мозок». Окремі паразити справді здатні модифікувати поведінку та реакції.
Шкіра, волосся, нігті:
• випадання волосся, ламкість нігтів, суха шкіра
• стійкі субклінічні дерматози
Причина: хронічний дефіцит мікроелементів і вітамінів плюс постійний вплив токсинів паразитів та імунних комплексів.
Пищеварчі симптоми:
• здуття, чергування закрепів та діареї
• колікообразні болі, особливо після їжі
• епізоди часткової кишкової обструкції при масивних інвазіях (аскариди)
Важливо: ці симптоми неспецифічні, але у поєднанні з дефіцитами та шкірними проявами є підставою серйозно задуматися про паразитів.
Шкірні та алергічні реакції:
• висип, екзема, кропив’янка
• раптова або посилена алергічна схильність
Логіка: продукти життєдіяльності паразитів постійно стимулюють імунну систему та зрушують її в бік гіперактивності.
Нічні симптоми:
• свербіж в перианальній області, особливо вночі
• іноді стискання зубів уві сні
Це класика ентеробіозу та ряду інших нематодозів, що супроводжуються порушеннями сну у дитини або дорослого.
Субфебрильна температура:
• тривалі значення 37–37,5°C без очевидної причини
Інтерпретація: повільна, розтягнута в часі імунна реакція на хронічне антигенне навантаження.
Легеневі прояви без типової інфекції:
• сухий кашель, епізоди задухи
• мігруючі інфільтрати за даними візуалізації
Можливий «міграційний» етап розвитку аскарид та інших гельмінтів із транзитом через легеневу тканину.
Гепатобіліарні сигнали:
• відчуття важкості або біль у правому підребер'ї
• епізоди жовтяниці шкіри і склер
Частина паразитів вражає жовчні протоки та печінковий паренхім, що вимагає не просто антипаразитарної, а комплексної гастроентерологічної тактики.
Зміни в харчових вподобаннях:
• виражене потяг до солодкого та швидких вуглеводів
Пояснення: паразити активно споживають глюкозу, і це опосередковано формує незвичну та стійку потребу у цукрі у пацієнта.
РЕЗЮМЕ ДЛЯ ЛІКАРЯ:
1. Опорним препаратом є Albendazol, інші молекули виконують роль спеціалізованих інструментів.
2. Успіх терапії залежить не від кількості доступних ліків, а від точності діагностики та правильної прив'язки симптомів до можливої інвазії.
3. Натуропатія доречна як засіб підтримки, відновлення та корекції дефіцитів, але не як заміна антипаразитарних препаратів.
4. Будь-яка «розмазана» клінічна картина з дефіцитними, шкірними та пищеварчими симптомами вимагає хоча б раз задати пряме питання: чи не ховається за цією картиною хронічний паразитоз.
ДІАГНОСТИКА ЗА КРОВ'Ю:
2.1. Eosinofili totali:
Підвищення еозинофілів характерне для тканинних та мігруючих паразитозів: токсокароз, анкілостоми, стронгілоїдоз, шистосоми. Коментар: нормальний рівень еозинофілів не виключає паразитоз, але високий рівень майже завжди вимагає пошуку паразита.
2.2. IgE totali:
Неспецифічний, але корисний маркер. Підвищення характерне для гельмінтозів та алергічних реакцій на продукти їх обміну.
2.3. Серологія (ELISA):
• Toxocara
• Strongyloides
• Echinococcus
• Schistosoma
• Fasciola
Серологія використовується при підозрі на тканинні та системні інвазії, коли кал малоефективний для діагностики.
ДІАГНОСТИКА ЗА КАЛОМ:
Coproparassitologico standard:
Тричі аналіз калу з інтервалом 48 годин. Визначає яйця аскарид, остриць, власоглава, анкілостом, лямблій, амеб. Коментар: чутливість вище при серійній подачі матеріалу. Звичайний тест часто пропускає паразитів при слабких інвазіях.
Ricerca antigeni Giardia e Cryptosporidium:
Імунноферментне визначення антигенів. Висока чутливість при лямбліозі та криптоспоридіозі. Коментар: ці тести виконуються регулярно, особливо в педіатрії.
Ricerca proglottidi e tenie:
Пошук фрагментів стрічкових паразитів. Використовується при підозрі на тениоз або дифіллоботріоз.
БІОХІМІЯ ПЕЧІННЯ:
Аналізи не шукають паразита безпосередньо, але допомагають розпізнати наслідки:
• високий білірубін та ГГТП при опісторхозі або ураженні жовчних протоків
• хронічно низький феритин при лямбліозі, анкілостомах, стронгілоїдозі
ЛОГІКА ДІАГНОСТИКИ:
1. Якщо основний симптом гастроентерологічний, починають з тричі аналізу калу.
2. Якщо виражена еозинофілія, одразу додають серологію на токсокару, стронгілоїди, шистосоми.
3. Якщо симптоми системні та довготривалі, додають IgE, біохімію печінки та панелі тканинних гельмінтів.
4. Якщо в калі нічого не знаходять, але клініка зберігається – переходять до серології та ПЦР.
-------------------------------------------------
У нашій лабораторії проводиться комплексна діагностика паразитарних захворювань із застосуванням сучасних методів — ІФА, ПЦР та мікроскопії.
Ми визначаємо наявність антитіл та ДНК основних збудників гельмінтозів та протозойних інфекцій.
Серологічні тести (ІФА, кров):
– Лямбліоз, Giardia lamblia, загальні антитіла (IgG+IgM+IgA)
– Аскаридоз, Ascaris lumbricoides, антитіла IgG
– Токсокароз, Toxocara canis, антитіла IgG
– Опісторхоз, Opisthorchis felineus, антитіла IgG
– Ехінококоз, Echinococcus granulosus, антитіла (IgG+IgA)
– Тріхінельоз, Trichinella spiralis, антитіла (IgG+IgA)
ПЦР-панелі для виявлення ДНК паразитів (якісне визначення, кал)
Панель “Кишкові гельмінти” (9 збудників):
Enterocytozoon spp./Encephalitozoon spp., Strongyloides spp., Hymenolepis spp., Ascaris spp., Taenia spp., Trichuris trichiura, Ancylostoma spp., Enterobius vermicularis, Necator americanus.
Панель “Простейші кишкові паразити” (6 збудників):
Giardia lamblia, Entamoeba histolytica, Cryptosporidium spp., Blastocystis hominis, Dientamoeba fragilis, Cyclospora cayetanensis.
Додатково виконується аналіз калу методом концентрування (Parasep) для мікроскопічного виявлення яєць та цист паразитів.
Для комплексної оцінки стану організму можуть бути призначені:
• Загальний аналіз крові (з лейкоформулою);
• Загальний аналіз сечі;
• Еозинофільний катіонний білок (ECP) – показник активності алергічних та паразитарних реакцій;
• Імуноглобулін Е (IgE загальний);
• Печінковий комплекс (загальний білок, альбумін, білірубін, АлАТ, АсАТ, ЩФ, ГГТП).
Додаткове обстеження (окрема плата):
– Anisakis simplex або селедочний черв'як, антитіла / Anisakis simplex (л-я Редгера, Німеччина)
(Indirect Immunofluorescence Test (IIFT)) – непрямий імунофлуоресцентний аналіз – якісне визначення.
Показання до призначення:
При наявності симптомів анізокіазу (біль в області живота, нудота та блювання, а також шкірні висипання та свербіж, що виникли після вживання сирої риби).
При обстеженні пацієнтів з особливостями професійного анамнезу (рибалки, продавці риби, кухарі) або харчування (вживання сирої морської риби чи кальмарів).
– Фекальний кальпротектин (кал)
Кальпротектин – білок, який виділяється лейкоцитами при запаленні.
Якщо його багато в калі → в кишечнику триває запальний процес.
– Прихована кров у калі
Прихована кров у калі – це аналіз, який виявляє непомітне невоочевидно кровотечу в шлунково-кишковому тракті.
– Панкреатична еластаза (кал)
Застосовується для діагностики ферментної недостатності, хронічного панкреатиту та порушень пищеварення.
Методи дослідження:
• Мікроскопія – дозволяє візуально виявити яйця та личинки паразитів.
• ІФА-аналіз – виявляє антитіла до найбільш поширених збудників.
• ПЦР-діагностика – визначає фрагменти ДНК паразитів з високою точністю навіть на ранній стадії зараження.
Коли рекомендується пройти обстеження:
• При хронічній втомі, частих алергіях, шкірних висипаннях;
• При порушеннях пищеварення і зниженні імунітету;
• Перед вагітністю або плановими операціями;
• Для контролю ефективності проведеного лікування.
Наші переваги:
• Сучасне лабораторне обладнання та сертифіковані реактиви;
• Висока точність, достовірність та швидкість виконання аналізів;
• Зручний онлайн-доступ до результатів;
• Можливість отримати консультацію лікаря-інфекціоніста та комплексне висновок.
