Плазмоферез (очищення крові для видалення токсичних речовин)

Плазмаферез – це метод екстракорпоральної (поза організмом) терапії, суть якого полягає у видаленні плазми, в якій містяться токсичні та метаболічні речовини, носії причин хвороб.

Залежно від методу отримання плазми виділяють апаратний, центрифужний, мембранний та седиментаційний (відстоювання) плазмаферези. У сучасному варіанті плазмаферез проводять у спеціальних плазмафільтрах або сепараторах, у яких відбувається поділ крові на формені елементи (клітини) та плазму. Плазма видаляється, а клітини крові разом із плазмозамінними розчинами повертаються в кровотік пацієнта.

Для проведення процедури пацієнт підключається до апарату через одну з периферичних вен, за допомогою катетера, з'єднаного з набором магістралей та плазмафільтра. Весь процес виділення плазми та повернення клітин виконується автоматично та безпечно, оскільки використовуються лише стерильні набори одноразових матеріалів.

Тривалість процедури становить 1,5-2 години.

Плазмаферез проводять для зменшення в плазмі концентрації шкідливих білків, ліпідів, гормонів, токсинів, антигенів, антитіл, імунних комплексів На жаль, метод не вибірковий і дозволяє видаляти з організму саме компоненти, які викликають чи підтримують хворобу. Тому, разом із плазмою з організму видаляються багато інших речовин, частина з яких необхідна організму та підтримувати нормальний обмін речовин. Тому, метод за певних умов потребує замісної терапії білковими та іншими препаратами.

В даний час плазмаферез має не тільки технологічне значення як метод підготовки селективного (імуносорбція) або напівселективного (кріоаферез) видалення з крові шкідливих речовин, Проте застосовується як самостійний спосіб детоксикації. Показання до проведення плазмаферезу, які у XX столітті були надмірно широкими (понад 200 захворювань), останні роки поступово звузилися. Проведені міжнародні багатоцентрові дослідження показали, що безумовний ефект плазмаферезу обмежений наступними захворюваннями та синдромами:

Показання

ураження серця при алергічних та аутоімунних захворюваннях
вірусне ураження серцевого м'яза (вірусний міокардит)
ускладнення інфаркту
запалення серця аутоімунного походження
атеросклероз
системні васкуліт
бронхіальна астма
фіброзуючий альвеоліт
гемосидероз
неспецифічний виразковий коліт
хвороба Крона
хронічне аутоімунне запалення печінки;
токсичні енцефалопатії
цукровий діабет та його ускладнення (ураження судин очей, нирок, головного мозку, ніг)
зниження чутливості до інсуліну; хвороба Адісона
псоріаз ураження суглобів при псоріазі
пухирчатка
герпес
тяжкі алергічні стани
токсикодермії.
атопічний дерматит
ревматоїдний артрит
системний червоний вовчак
дерматоміозит
системна склеродермія
поліноз
алергічні реакції на різні речовини
алергічні реакції на фізичні фактори: сонячні промені, тепло, холод та ін.
ураження очей при захворюваннях органів внутрішньої секреції
запалення судинної оболонки ока хронічне запалення орбіти
ураження судин очного яблука при цукровому діабеті
гломерулонефрит запалення нирок при системному червоному вовчаку
синдром Гудпасчура
важкі інфекції нирок та сечоводів
важке порушення функції нирок
розсіяний склероз
хронічні інфекційні захворювання нервової системи
алергічне запалення тканин головного мозку
отруєння етиловим спиртом, похмільний синдром
наркоманія, токсикоманія