Озонотерапія для лікування, профілактики та загального оздоровлення.

Озонотерапія – це метод лікування,
який дозволяє швидко усунути виникнене кисневе голодування, покращити споживання клітинами глюкози та виробництво біологічно активних сполук,
збалансувати роботу органів і систем.
Основні способи озонотерапії:

1. Внутрішньовенне крапельне введення фізіологічного розчину,
   збагаченого озоном


2. Велика аутогемотерапія з озоно-кисневою сумішшю


3. Озоно-кисневі інсуфляції


4. Озонована рослинна (оливкова) олія

Озонований фізіологічний розчин (ОФР) отримують шляхом пропускання озоно-кисневої суміші через ємність з фізіологічним розчином. Період напіврозпаду озону становить близько 30 хвилин, тому ОФР готують безпосередньо перед процедурою.
Велика аутогемотерапія з озоно-кисневою сумішшю (БАГТО) є методом, при якому цільна кров пацієнта змішується з озоно-кисневою сумішшю, склад якої контролює апарат за заздалегідь введеною програмою індивідуально для кожного пацієнта.
Для проведення БАГТО з вени забирають 100-200 мл крові, яку змішують з озоно-кисневою сумішшю і внутрішньовенно крапельно повертається пацієнту.
При цьому озон вступає у різноманітні реакції з компонентами плазми та клітин крові,
проявляє свій лікувальний ефект.
Процедуру внутрішньовенного введення озонованого розчину або велику аутогемотерапію з озоно-кисневою сумішшю, як і інші маніпуляції,
проводить кваліфікований персонал клініки.
Час процедури - близько 30 хвилин. Після її завершення пацієнту пропонують відпочити протягом 10-15 хв. Оптимальне проведення – від 6 до 8 процедур озонотерапії внутрішньовенно.
Рідше кількість процедур може бути 10-12. При низці захворювань можливе призначення підтримуючих сеансів після основного курсу лікування,
кількість яких індивідуальна.
Кратність процедур може бути постійною на час всього курсу і становити 1 процедуру в 2-3 дні.
Може застосовуватися більш гнучка схема терапії,
коли перші сеанси проходять щоденно або через день,
а наступні сеанси можуть потім призначатися 1 раз на 2-4 дні. Підтримуючі сеанси можуть проводитися 1 раз на тиждень або 1 раз на 2 тижні. Після перших процедур,
як правило,
настає покращення стану,
як суб'єктивне,
так і підтверджуване лабораторними дослідженнями.
Використовується внутрішньовенна озонотерапія для лікування більш ніж сотні різних захворювань,
а також для профілактики хвороб,
омолодження організму,
підвищення стійкості до агресивних факторів середовища та стресів.
Показання В неврології:

1. Ішемічний інсульт
2. Дисциркуляторна енцефалопатія


3. Вегетосудинна дистонія


4. Захворювання периферійної нервової системи

У гастроентерології:

1. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки


2. Хронічний гастрит і гастродуоденіт


3. Гострі та хронічні гепатити різного,
   в т.ч.
   вірусного походження


4. Неспецифічний виразковий коліт,
   хвороба Крона


5. Хронічні тріщини заднього проходу

У лікуванні цукрового діабету та його ускладнень У дерматології,

косметології:

1. Нейродерміт,
   псоріаз,
   екзема,
   піодермія


2. Герпетичні ураження шкіри та слизових,
   гостроверхі кондиломи


3. Лишаї (червоний,
   рожевий,
   відрубний)


4. У комплексному лікуванні гонореї,
   сифілісу


5. Вугри, фурункульоз


6. Ліподистрофія (целюліт),
   стриї,
   рубці


7. Алопеція

 В акушерстві:

1. Анемія вагітних


2. Гіпотрофія плоду


3. Невиношування вагітності


4. Гестози

 У кардіології:

1. Ішемічна хвороба серця,
   
   атеросклеротичне ураження судин
2. Гіпертонічна хвороба


3. Порушення серцевого ритму


4. Облітеруючий ендартеріїт


5. Інфекційний ендо- та міокардит

В гінекології та урології:

1. Гострі та хронічні запальні захворювання жіночої статевої сфери


2. Генітальний герпес


3. Профілактика різних післяопераційних ускладнень і реабілітація хворих у післяопераційний період


4. Кондиломатоз.


5. Кандидоз геніталій


6. Хронічний уретрит і простатит

При патології органів опори та руху:

1. Артрози та артрити


2. Лікування переломів

 
У лікуванні захворювань органів дихання:

1. Бронхіти та пневмонії,
   особливо при їх тривалому,
   протяжному перебігу


2. Бронхіальна астма


3. Туберкульоз легень